Відновлення експорту електроенергії – світло в кінці тунелю?

Відновлення експорту електроенергії має неабияке значення для енергетичних компаній та економіку в цілому. А зважаючи, що тривалість цього експорту невизначена, втрачати час не можна. За оцінками Міненерго, щомісяця Україна може отримувати 300 млн грн. Проте, чи досягнення такої цілі буде простим та безпроблемним? І чи цілком ми підготувались до відкриття експорту зважаючи на те, скільки про нього говорили?

В середині березня 2022 року енергосистема України інтегрувалась до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи, що згодом дало можливість почати експорт електроенергії. З часом, об’єднання системних операторів країн Європи (ENTSO-e) збільшувало дозволені обсяги експорту. Цей процес триває досі, й очікується, що пропускна дозволена спроможність збільшуватиметься надалі.

Читайте також: Інфляція у першому кварталі 2023 р. значно нижча торішніх прогнозів уряду

З першим днем повномасштабного вторгнення, в Україні, внаслідок зупинки виробництв та виїзду значної частини населення, суттєво скоротилось енергоспоживання – в середньому, на третину. І, попри те, що частина електростанцій були пошкоджені чи опинились в окупації, профіцит потужностей давав можливість експорту. Навіть Запорізька АЕС, хоча й опинилась в руках агресора, продовжувала працювати в енергосистемі України, попри усі спроби окупантів її від’єднати.

Протягом літа деякі офіційні особи озвучували дуже оптимістичні перспективи для експорту. Проте масований обстріл об’єктів енергосистеми у жовтні зумовив виведення з ладу значної частини електростанцій та високовольтних підстанцій, що загрожувало дефіцитом в енергосистемі, а відтак було прийняте рішення про зупинку експорту. Далі – нові обстріли, чергові втрати потужностей, віялові відключення та страх блекауту.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Наразі 75% потужностей ТЕС та 30% ТЕЦ пошкоджені ударами ракет та дронів, 67% потужностей вітрової енергетики знаходиться в Запорізькій та Херсонській областях, значна частина яких окуповані. ЗАЕС залишається в окупації. Окрім цього, інші атомні електростанції потребуватимуть ремонтів та обслуговування. А у разі спекотного літа попит на електроенергію може бути відносно високим. Крім того, непередбачуваними є нові ракетні удари по енергетичній інфраструктурі, які можуть поставити експорт під загрозу. Тож чи є підстави для оптимізму?

Наразі 75% потужностей ТЕС та 30% ТЕЦ пошкоджені ударами ракет та дронів, 67% потужностей вітрової енергетики знаходиться в Запорізькій та Херсонській областях, значна частина яких окуповані. ЗАЕС залишається в окупації

Певною мірою, відкриття експорту стало можливим завдяки генерації з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які з лютого почали нарощувати генерацію внаслідок сонячної погоди. З одного боку, це дозволило скоротити графіки відключень. З іншого – в денні години для балансування енергосистеми доводилось обмежувати виробництво з ВДЕ. Втім, держава все одно має зобов’язання оплачувати навіть невироблену та невідпущену електроенергію. Тому дозвіл експорту в таких умовах є правильним рішенням.

Сонячні електростанції саме влітку генерують найбільші обсяги електроенергії, тож це дає певну надію в покритті попиту та забезпеченню експорту наступні місяці. Крім того, для них експорт — це ще й можливість покращити фінансовий стан (проблема боргів за відновлювану електроенергію тягнеться ще з 2020 року, а з початком повномасштабної війни ситуація, природно, лише погіршилась). Однак варто зауважити, що торік парламент прийняв законодавчі зміни, які передбачали спрямування 45 % доходу від продажу доступу до міждержавного перетину на аукціонах на покриття боргів перед виробниками з ВДЕ та Енергоатомом, ще 45% - на покриття боргів Укренерго на балансуючому ринку, а решту спрямовувати в розвиток міждержавного перетину (до цієї правки, усі кошти Укренерго мало спрямовувати в розвиток міждержавних мереж). Ця норма діяла до 2023 року. Тобто, розпочинаючи експорт, енергетичні компанії можуть зіткнутись із проблемами повернення своїх же коштів.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Також не слід забувати, що за чинним положенням, 80% прибутків експортери електроенергії спрямовують для дотування ціни на електроенергію, які сплачує населення. А Енергоатом – важливий донор для цього субсидування — за минулий рік отримав понад 3,3 млрд збитків.

Попри те, що про потребу відновити експорт говорили півтора місяця, перші дні експорту не продемонстрували бажаних рекордів. По факту, виявилось що експорт першого дня у Молдову виявився суттєво нижчим, ніж міг би. Повноцінний експорт до Польщі затримується через кількаденний ремонт мереж в країні, про що польський системний оператор повідомляв завчасно

На жаль, попри те, що про потребу відновити експорт говорили півтора місяця, перші дні експорту не продемонстрували бажаних рекордів. По факту, виявилось що експорт першого дня у Молдову виявився суттєво нижчим, ніж міг би. Повноцінний експорт до Польщі затримується через кількаденний ремонт мереж в країні, про що польський системний оператор повідомляв завчасно. Системний оператор Словаччини банально не встиг провести аукціон на доступ перетину, оскільки не знав про наміри Міненерго України відновити експорт, а згодом теж планує кількаденний ремонт. Крім цього, країни ЄС вимагають проведення спільних аукціонів. Регулятор лише нещодавно прийняв відповідну нормативну базу, але наразі незрозуміло, коли спільні аукціони запрацюють.

Відновлення експорту має неабияке значення для економіки. А зважаючи, що тривалість експорту невизначена, втрачати час не можна: держава повинна прийняти якнайшвидше рішення для нарощення обсягів експорту та находження коштів від нього.

Джерело

Про автора. Андріан Прокіп, аналітик з питань енергетики Українського інституту майбутнього

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.