Інфляція у першому кварталі 2023 р. значно нижча торішніх прогнозів уряду

У річному вимірі інфляція знижується протягом останніх 5 місяців: з 26,6% у жовтні 2022 р. до 21,3% у березні 2023 р. (всього на 5,3 від.п.). Динаміка інфляції все більше нагадує низхідну дугу параболи, пік якої спостерігався в жовтні-грудні минулого року.

Фактична інфляція в I кварталі 2023 р. виявилася значно нижчою торішніх прогнозів уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 30-31%.

Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту — падіння реального ВВП (на 29%), падіння середньої реальної заробітної плати (на 12%), ріст безробіття (до 25% від робочої сили). Масова мобілізація чоловіків до лав ЗСУ є додатковим чинником скорочення попиту.

Також стримувальним фактором росту споживчих цін було запровадження урядом мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, цей фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів все одно рано чи пізно відбудеться.

Читайте також: Роботодавцям збільшать компенсації за працевлаштування учасників бойових дій

Стримувальним фактором росту споживчих цін було запровадження урядом мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, цей фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін

Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Підвищення вартості базового позичкового процента економіки зумовило переспрямування частини грошової маси зі сфери споживання у сферу заощаджень.

Однак річний приріст цін залишається доволі високим і в 4 рази перевищує цільовий показник інфляції НБУ. За рік найбільше подорожчали такі складові споживчого кошика як яйця (+79,8%), фрукти (+38,3%), риба (+37,2%), автомобільне паливо та мастила (+27,9%).

Основний вклад в приріст цін здійснили немонетарні чинники. Це насамперед воєнні руйнування виробничих потужностей (зокрема у сфері енергетики, нафтопереробки, сільського господарства), вимушені зміни в ланцюгах постачання матеріалів та ринках збуту готової продукції.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Не слід також забувати про колосальний навіс ще довоєнного росту цін на продукцію промислових підприємств (+66%), що вплинуло на собівартість виробництва під час воєнного періоду.

Інфляція та обмінний курс. Додатковий тиск на ціни здійснила девальвація обмінного курсу (на 25% в річному вимірі). Однак, завдяки тому, що режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн за 1 дол.) вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту. НБУ здійснює постійні інтервенції з продажу іноземної валюти, а рівень валютних резервів країни підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни. Загрозу становить підвищення частки імпорту у внутрішньому споживанні (до 70% ВВП на початку 2023 р.), що призводить до імпорту світової інфляції та мультиплікує ефект девальвації.

Додатковий тиск на ціни здійснила девальвація обмінного курсу (на 25% в річному вимірі). Однак, завдяки тому, що режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн за 1 дол.) вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за плинний календарний рік становить 1,6 трлн грн або 33% ВВП (без врахування грантових джерел). Продовження воєнних дій та відновлення звільнених територій зумовлюватимуть подальше розширення фіскального дефіциту. Незалежно від джерела покриття цього дефіциту (емісія, внутрішні позики чи міжнародна допомога), його фінансування спричинятиме надходження додаткової грошової маси в економіку, що тиснутиме на ціни. Розширення фіскального дефіциту вже зумовило суттєве збільшення банківської ліквідності та загалом широкої грошової бази економіки: +46% з початку війни. Однак, розмір фіскальних стимулів залишається суттєво нижчим сукупних економічних втрат, тим більше що основна частина приросту державних видатків припадає на воєнну сферу, яка має низький мультиплікативний ефект в реальній економіці.

Подальші перспективи інфляції значною мірою залишаються невизначеними. Низький рівень попиту стримує ріст цін, водночас численні немонетарні чинники з боку пропозиції можуть мати суттєвий проінфляційний вплив (воєнні витрати, ціни на енергоносії, імпортозалежність, ризики девальвації гривні). Актуальний прогноз річної інфляції на 2023 р. складає 18,7% від НБУ та 20,0% від МВФ.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.