Я сподіваюся на впровадження ракетної програми, яка вже триває значний період часу та була активізована перед початком повномасштабного вторгнення РФ. Увага президента України Володимира Зеленського, ймовірно, пришвидшить роботу тих підприємств, які за це відповідають. З приводу боєприпасів та дронів, то гроші будуть скеровані на їхню закупівлю. Сподіваюсь, що наша промисловість може виготовляти більше цих вкрай потрібних речей для поля бою.
Ми цього тижня бачили декілька прикладів активної роботи нових ударних дронів, які є зразками нашого оборонно промислового комплексу. Зокрема удари по Брянському хімічному заводу, який виготовляє системи та боєприпаси для РСЗВ, а також "КБ Машинобудування" в Коломні, що розробляє Іскандери та Кинджали. Нагадаю, 15 листопада відбулися події під Волгоградом, де в населеному пункті Котлубань був удар дронами по сховищах порохів та стрілецької зброї, які потім спалахнули. Це є віддзеркаленням тієї стратегії, яку Головне управління розвідки анонсувало раніше, тобто здійснення ударів по оборонно промисловій структурі противника, по сховищах боєприпасів у тилу на території противника. Це дійсно використання тих систем, які тривалий час розроблялися. Ми можемо говорити й про БПЛА "Бобер" і "Морок", які вже відомі за характеристиками, адже їхня дальність понад 500-800 кілометрів.
Дрони використовують для ударів по цих об’єктах. За даними ГУР, 230 млн грн з таємного проєкту Black Box, які українців збирали з Фондом "Повернись живим" та Головним управлінням розвідки, пішли на дрони, які завдали ворогу збитків на 900 млн доларів. Фактично, ми бачимо цей асиметричний підхід який ґрунтується на використанні БПЛА. Учора міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін розповідав про те, що вже почалося виготовлення десятків дронів типу "шахед" на місяць, але я думаю, що необхідно їх виготовляти сотнями й тоді це дійсно буде гідною відповіддю російським атакам.
Водночас у Криму зафіксовано близько 800 крилатих ракет, які використовують для морських носіїв РФ. Ворог, ймовірно, готується до зимових атак, але в будь-якому разі ми бачимо, що наші морські дрони змушують противника покидати Севастополь та перебазовуватися в Новоросійськ, проте головні бази залишаються на півострові.
Усе ж таки певний розрив можливостей у ворога є і тоді питання не лише в запасах цієї зброї, а й чи може противник скористатися цими ракетами, тобто завантажити їх на підводні човни, кораблі та здійснити пуски. Я думаю, що триває період постійної дуелі між нашими засобами та противником, який хоче їх використовувати, але ми намагаємося робити все аби з цього не сталося.
Коли ми говоримо про воєнні дії на Херсонщині, то бачимо, що інформаційна крига скресла. Сьогодні багато заяв і зі сторони Генерального штабу ЗСУ, корпусу морської піхоти, ГУР про дії наших підрозділів на лівому березі Дніпра, а також заяву президента, який відзначив морських піхотинців за їхню мужність та дії на лівому березі. Було показано низку світлин, де наші воїни на лівому березі Дніпра.
Карта бойових дій на Херсонщині 17 листопада
Тут слід розуміти, що відбувається, адже було сказано про значну кількість особового складу та техніки, яка була знищена шляхом дій українських підрозділів на тій тимчасово окупованій території Херсонської області. Крім того, проводяться диверсійні, рейдові та розвідувальні дії, які виявляють шляхи логістичного забезпечення боєприпасів, продовольства та позиція артилерії противника з метою їхнього знищення, про це говорив Генеральний штаб. Однією з головних цілей цієї роботи є витіснення ворога якомога далі від правого берега, щоб убезпечити цивільне населення від постійних російських обстрілів, чим далі артилерія РФ буде стояти від Херсону, тим буде безпечніше для самого міста та його жителів. Зрозуміло, що це лише одна зі складових дій наших Збройних Сил, але з приводу того, що чи можна очікувати форсування більшими та потужнішими силами, думаю, що це дещо передчасні висновки. Зараз головне завдання - це тримати противника в напрузі на достатньо широкій лінії фронту. На лівому березі Дніпра здійснювати такі от рейдові удари за підтримки нашої артилерії та FPV-дронів.
Читайте також: "ОК Південь": для росіян на лівобережжі Дніпра лишатися на позиціях небезпечно
Хоча противник розуміє ці ризики та має на відстані 15 кілометрів резерви, які можуть бути використані для більш активних дій з боку Російської Федерації. Ми бачимо, що цих сил недостатньо для того, аби реагувати на всю протяжність лінії фронту та наявність декількох плацдармів, де діє наша морська піхота та Сили оборони. У будь-якому разі, думаю, що цей напрямок залишиться достатньо нервовим для противника. Крім того, ми маємо розуміти, що з українського боку є такі відповідні контрзаходи, які будуть скеровані на те, аби ці напрямки, пов’язані з виснаженням сил противника, з колом його резервів, залишалися актуальними. Форсування, на мою думку, не буде. Хоча сьогодні були світлини, де полк сил підтримки здійснював демонстраційну переправу за допомогою понтонів на інших ділянках і це якраз свідчить про те, що інформаційно відбувається подальший тиск на противника, аби він був у невизначеності щодо подальших дій Збройних Сил України.
Тут ми не говоримо про глухий кут, адже це не зовсім точне тлумачення ситуації. Ми зараз маємо ситуацію, коли із російської та української сторін потенціал сил співмірний та є певна динамічна рівновага. Тобто коли у ворога є більше артилерії, авіації чи інших засобів ми це компенсуємо іншими речами, які умовно кажучи, дозволяють нам утримати лінію оборони та здійснювати просування.
Карта бойових дій напрямок Вербового 17 листопада
Коли ми говоримо про Запорізький напрямок, тут дійсно впродовж тижня були такі зустрічні бої поблизу Роботиного, Вербового, у цій так званій Токмакській кишені. Змін по карті ми поки що не помічаємо, але окремі тактичні оновлення є. Зокрема ми говорили, що на північний захід від Вербового є просування на ділянках, де вдалося посунути противника і там є вихід на одну з панівних висот. Були повідомлення, що це спростить шлях українським військам і дасть можливість знищувати противника, але у будь-якому разі якихось масштабних просувань уже напевно не варто очікувати. А головним ресурсом для використання ЗСУ залишиться артилерія та група піхоти, які здійснюватимуть тиск на противника.
Я думаю, що це буде зробити важко, адже ми пам’ятаємо, наскільки ефективно зараз працюють касетні боєприпаси по противнику на всіх напрямках, де РФ намагається оточувати Авдіївку з півночі та півдня. Дійсно, було декілька стратегій противника починаючи з масових атак бронетехніки, потім пішими наступами та атаками з незначною кількістю бронетехніки, але масовано особовим складом.
Зараз всі говорять про те, що буде третій штурм, але я думаю, що зараз насправді йде такий постійний тиск на наші сили оборони на півночі та півдні, що просування противника якщо там і говорити, то лише про перехід на залізницю на півночі, яка є лінії оборони на кілометри зо два.
Карта бойових дій на Авдіївському напрямку 17 листопада
Перехід через залізницю для них ускладнений, біля Степового відкрита ділянка і там активно працює наша артилерія. Хоча ворог зараз дійсно почне накопичувати сили по черговому колу, аби продовжувати наступальні дії й спробувати все ж таки взяти гарнізон в оточення. Проте ці плани лише плани, а реальність може бути абсолютно іншою. Прагнення противника захопити Авдіївку це не лише політичний сенс, а й військовий, адже місто залишається важливим плацдармом для того, аби унеможливити просування противника по тих напрямках, які ведуть до Костянтинівки, Слов’янська та Краматорська.
Тобто там багато напрямків, які розв’язують можливості для РФ, і наше військове керівництво це цілком розуміє. Саме тому туди перекидаються наші резерви, додаткові артпідрозділи. Думаю, що за наявності більшої кількості сил і засобів буде відбуватися процес знищення російських окупантів, адже ми дійсно бачимо яка кількість противника підтягнута на цю ділянку. Це до 40 тис. особового складу по всій цій ділянці навколо Авдіївки, хоча сама ділянка є менше ніж те, що було під Бахмутом, де сил противника було так само.
Карта бойових дій на Бахмутському напрямку 17 листопада
Одна з причин чому, необхідно було утримувати Бахмут - це щоби не дати противнику просуватися на ці ділянки, де можна було перейти на так званий оперативний простір. Зараз такий сценарій росіяни хочуть реалізувати в Авдіївці, адже клішні там нависають з півночі до півдня. Зараз ворог використовує будь-які варіанти, аби протиснутися ближче, зокрема до сіл Орлівка та Бердичі, там, де проходить логістичне сполучення.
Учора ми розмовляли з бійцями на Авдіївському напрямку і вони розповідали, що дуже складно, але всі спроби противника вийти до міста не працюють.
На мою думку, для підтримки наших військових на Авдіївському напрямку необхідні FPV-дрони та артилерія.
Тут є військовий та економічний компоненти. Щодо першого, то вже відомо, скільки вдалося знищити російських кораблів в умовах того що Україна немає свого флоту. За цей період 15 кораблів знищено, а 12 - пошкоджено і для цього були використані нові технології. Йдеться про морські дрони-камікадзе, які відганяють ворога від Севастополя, та ракетне озброєння. З економічної сторони, існує зерновий-гуманітарний коридор, який забезпечує пересування цивільних та вантажних суден для того, аби наша економіка працювала. Це важливо, що Україна контролює Чорне море в тих ділянках, які пов’язані з нашими економічними чинниками.
Ми замовили Туреччині три корвети. Вона вже один добудовує та закладений другий. Але чи не зробили ми помилку, оскільки грошей багато, а ціль велика. І якщо є втрати, то нам краще робити інші концептуальні речі пов’язані з розвитком наших Військово-морських сил.