В українців сьогодні зараз значно гостріше і ясніше відчуття власної державності, ніж у росіян. Значно гостріше відчуття, що держава — це ми.
Українське відчуття державності й наше відчуття політики менше залежить від особистостей, ніж ми звикли думати. Культ Зеленського більше поширений на Заході, ніж у нас — бо ми знаємо, що сьогодні нація веде президента, а не навпаки. Справжнім лідером є саме суспільство — а не хтось окремо. Множинність місцевих, локальних, громадівських лідерів.
Читайте також: "Світ без Росії" зі сміливої мрії перетворюється на буденність
Культ Зеленського більше поширений на Заході, ніж у нас — бо ми знаємо, що сьогодні нація веде президента, а не навпаки. Справжнім лідером є саме суспільство — а не хтось окремо
Ми значно менше залежні від конкретних особистостей. Вони є в певний час важливими фігурами, виразниками, втіленнями — але аж ніяк не condition sine qua non, умовою, без якої нічого не буде.
Росіяни ж бояться, що якщо прибрати Путіна — все посиплеться. Держава зникне. Це їхній великий страх. Тому вони тримаються за Путіна та його злочини до останнього.
Читайте також: Троянський кінь для Росії
Століття імперської "державності" у росіян призвели до дуже слабкого відчуття держави
Але парадокс: століття імперської "державності" у росіян призвели до дуже слабкого відчуття держави. На півночі ми маємо руїну держави, яка висить на волосині здоровʼя одного лисого старця. Бо імперія і тоталітаризм вбиває державність, а не формує її.
У нас все-таки все геть по-іншому.
Про автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕН
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.