Про це пише "Дзеркало тижня".
Журналісти звернули увагу на постанову, у якій йдеться про згоду уряду з пропозицією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, очолюваному віцепрем'єр-міністром Олександром Кубраковим стосовно реалізації експериментальних проєктів у сфері містобудівництва.
"Документ складається з 232 сторінок і є по суті калькою скандального закону № 5655", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що постанову буде вносити прем'єр-міністр Денис Шмигаль з голосу. Вона містить:
Розробники вважають, що головною метою експериментальних проєктів є спрощення, забезпечення доступності та підвищення прозорості, а також зниження ризиків корупції при наданні адміністративних та інших послуг у сфері будівництва. Вони також прагнуть побудувати систему державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яка буде не лише ефективною, але й прозорою.
Постановою визначається строк реалізації експериментальних проєктів, який становить два роки. Координатором експериментального проєкту виступає Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Фінансування експериментального проєкту здійснюється з бюджетних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.
Начальник відділу містобудівної документації Міністерства культури та інформаційної політики України Василь Петрик надав Еспресо коментар щодо позиції Міністерства.
"Свого часу МКІП не підтримало проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" № 5655, оскільки цим законопроєктом не було враховано основні засади охорони культурної спадщини, визначені Законами України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини", - йдеться у повідомленні.
Він пояснив, що під час розробки цього законопроєкту не проводились консультації з експертами у галузі охорони культурної спадщини, і сфера реставрації пам'яток була необґрунтовано порівняна із будівництвом. Закон повністю змінював систему прийняття рішень у цій галузі, непримиренно вимагаючи внесення відповідних змін до Закону "Про охорону культурної спадщини". Тоді контакти обмежились двома робочими нарадами, в результаті яких зауваження МКІП так і не були враховані.
"МКІП наголошує, що реставрація пам’яток не є сферою тільки містобудівної діяльності. Це набагато ширший і глибший процес охорони і збереження десятків тисяч об’єктів культурної спадщини. На сьогодні усі ці пам’ятки потребують детального обліку й адміністрування, а також перевірки їх стану збереження. Тисячі пам’яток зараз перебувають на окупованих українських територіях, сотні - у зоні активних бойових дій", - пояснив Петрик.
Крім цього, МКІП закликало Мінінфраструктури відкликати подання цієї "експериментальної" постанови і провести активний діалог з МКІП щодо врахування інтересів держави та суспільства у сфері охорони культурної спадщини.