Карта бойових дій за період 15-22 серпня: на фронті розпочався бій резервів, який вирішить долю Добропілля і Покровська

За 3 роки ЗС РФ нічого не досягли в Україні

На передодні зустрічі Трампа з Путіним Україна підготувалась і продемонструвала не тільки ракету "Фламінго", яка здатна нести 1150 кг вибухівки на відстань у 3000 тис. км, але й неспроможність окупантів у перспективі наступних 4 років захопити не те що всю Україну, але й 4 області, яку російський диктатор вимагає йому подарувати. Ми підготували карту, щоб продемонструвати, що за весь 2025 рік під час інтенсивного наступу росіяни захопили 0,47% України. У 2023-24 роках вони окупували ще 0,5%. Таким чином, за 3 роки ворог захопив менше, ніж 1% нашої території та поклав на це майже весь всій підготовлений військовий потенціал, яким збирався воювати із НАТО.   

Карта окупації території у 2025р., фото: Еспресо

Повзучий наступ на Борову

Поки на Харківщині на північних околицях Куп’янська ЗСУ відкидають російську нечисть із крайніх вулиць, ворог спрямував свої зусилля на прорив до Борової, що також тримає оборону по річці Оскіл. Цього тижня росіяни зуміли розширити зону свого контролю на ділянці фронту між Лозовою і Зеленим Гаєм завширшки у 7 км. Водночас не можна це захоплення назвати проривом – путіністи зайняли частину сірої зони в якій давно не було Сил оборони. А фронт тут рухається як мокре горить – раз на кілька місяців є локальне просування, яке навіть тактично нічого не вирішує. Наприклад у селі Загризлове росіяни застрягли вже понад рік.  

Карта бойових дій за 15-22 серпня, фото: Еспресо

Серебрянський ліс – удар Лиманському та Сіверському фронту

Ми почали втрачати легендарний лісовий масив, в якому ЗСУ тримали оборону з 2022 року. Захоплення Серебрянського лісу однозначно негативно позначиться як на Сіверський, так і на Лиманський фронти, адже через нього російські ДРГ зможуть доходити лісом майже впритул до Лимана, а також форсувати Сіверський Донець та вийти в тил Сіверську. Вже зараз фіксуються поки що поодинокі спроби наступу на раніше цілком тилове село Ямпіль.

Завдяки відступу Сил оборони зі значної частини лісу, ворогу вдалося просунутися у Григорівці в напрямку на Серебрянку, на яку росіяни здійснюють регулярні набіги. На північному краї лісу путіністи не тільки майже повністю зайняли Торське, але й у двох місцях перейшли річку Чорний Жеребець та розпочали бої за Зарічне, яке є ключем до Лиману. Обидва фронти перебувають у значній кризі, яка поки що не має добрих варіантів для вирішення. Якщо ситуація буде розвиватися аналогічно, то восени розпочнуться бої за Сіверськ та Лиман, що й було заплановано окупантами.   

Карта бойових дій за 15-22 серпня, фото: Еспресо

Зустрічні контратаки під Добропіллям

Після того як росіяни здійснили стрімкий та авантюрний прорив на 17 км під Добропіллям та зайняли частину новозбудованої лінії оборони в районі сіл Золотий Колодязь та Рубіжне, ЗСУ різко відповіли. 

Карта ліній оборони, фото: Еспресо

За кілька днів наші війська перерізали виступ в районі Вільного, відбили Дорожнє і Никанорівку та продовжили наступ з неї на Маяк. З іншого флангу, із Володимирівки, Сили оборони зайшли в маяк та закріпились у його північній частині. Таким чином максимально звузивши дорогу постачання. Без належної підтримки наступ ЗС РФ захлинувся, а ЗСУ повернули собі Рубіжне, Золотий Колодязь, Веселе та Грузьке. В Кучеревому Ярі росіяни опинились в оточенні та почали відступати на південь від села. За кілька днів росіяни втратили понад 1100 вбитими та понад 400 пораненими.

Однак путіністи також зрозуміли необхідність підтримки авантюри своїх польових командирів та кинули на допомогу додаткові резерви, які зі сходу поспішили зняти загрозу оточення. В останні дні жорстких зустрічних боїв ЗС РФ знову розширили своє вклинення між Никанорівкою та Шаховим, а також не допустили оточення військ в Кучеревому Ярі. Окрім того, ворог наступає на Володимирівку та намагається зайняти Русин Яр, щоб максимально розширити зону вклинювання. Час пішов на дні, які вирішать не тільки ситуацію на цьому полі бою, але й подальшу долю Добропілля, Покровська, та й Костянтинівки. Якщо росіяни зможуть тут закріпитися, то ці міста опиняться у великій небезпеці захоплення.  

Карта бойових дій за 15-22 серпня, фото: Еспресо

Покровськ в круговій обороні

Якщо ж ЗСУ все-таки встигнуть відрізати ворожий виступ під Добропіллям, то російське керівництво повернеться до першочергового оточення Покровська через завоювання Родинського. Поки ворог відволікся наступом на північ, Сили оборони змогли відбити частину дороги на північ від Родинського та частково зняли загрозу взяття села в кліщі. Тим часом російська нечисть веде бої на північних околицях Родинського, а також атакує Червоний Лиман. Наразі без успіху.

Карта бойових дій за 15-22 серпня, фото: Еспресо

Однак, скориставшись тим, що Сили оборони перекинули частину резервів під Добропілля, росіяни штурмували околиці Мирнограду з боку Гродівки. Тут вони зуміли пробитися на 2 км до села Промінь. З південно-західного флангу окупанти все ще атакують Звірове, а Сили оборони, які раніше вибили ворожі ДРГ із Леонтовичів та самого Покровська, здійснюють зустрічні атаки. ЗСУ також успішно відбивають наступ путіністів, які намагаються вклинитися між Удачним і Молодецьким, щоб продовжити охоплення Покровська із заходу, яке вони провалили ще пів року тому.  

Новопавлівський фронт тримає удар, але ЗС РФ хочуть його обійти через Запоріжжя

Біля самої Новопавлівки фронт тримається майже непорушно вже майже місяць. Окупанти не поспішають в лоб штурмувати наш потужний укріпрайон. Вони, як завжди хочуть використати стратегію обходу по флангах. Для того, щоб обійти селище з півночі – їм потрібно форсувати річку Солону, але вона зараз добре виконує роль оборонної лінії як для Новопавлівки, так і для Покровська. Єдине що за кілька тижнів ворог тут зумів зробити – це зайняти два поля біля Муравки.

З півдня окупантів стримує річка Вовча. Тут вони врешті через пів року боїв зайняли Олексіївку, але ніяк не можуть здолати нашу оборону біля Дачного. Відтак вони займають позиції вздовж річки та шукають слабкі місця для її перетину. Днями вони підійшли до берега в районі села Філія.

Карта бойових дій за 15-22 серпня, фото: Еспресо

Однак чим далі на південь, тим наша оборона стає більш крихкою. Загалом Новопавлівський напрямок має найгіршу динаміку просування росіян від 5 до 9 км кв за день. І що найгірше – путіністи наступають доволі широким фронтом у 40 км – від Зеленого Гаю на південь від Новопавлівки, до Малинівки, що біля Гуляйполя на Запоріжжі. Просунувшись біля Зеленого Гаю, ворог зумів заскочити в Андріївку Клевцову, але Сили оборони відкинули окупантів із села, знищивши значну їх кількість. В районі Воскресенки та Піддубного Сили оборони продовжують тримати частину своїх позицій, але російська нечисть минаючи їх, намагається пробитися далі на Дніпровщину. Вони мали просування між Воскресенкою та Маліївкою, а також готуються атакувати Січневе. Обидва села розташовані вже за межами Донеччини. Ще далі на південь росіяни повністю захопили Вільне поле та пробилися на 4 км на захід і розпочали штурм Комишувахи.

Саме тут між Комишувахою та Темирівкою є стик трьох областей: Донецької, Дніпропетровської та Запорізької і путіністи вже захопили цей умовний тристоронній кордон.     

Карта бойових дій за 15-22 серпня, фото: Еспресо

Криза Гуляйпільського фронту

Після окупації Темирівки росіяни розширили свою активність ще далі на південь, де вони хочуть створити загрозу охоплення Гуляйполя із півночі. Зокрема в районі Полтавки ЗС РФ наступають з двох флангів: ведуть бої за Малинівку, а також просунулись на фронті у 5 км біля Ольгівського. Наразі Сили оборони не можуть знайти протидію та стабілізувати фронт, який начебто давно мав бути готовий до оборони, однак як виявилося на окремих ділянках має слабкі лінії захисту та не підготовлені до оборони війська. Ймовірно у найближчі тижні цей напрямок може стати ще більш загрозливим, аніж Покровський.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.