Кат Майдану під захистом Зеленського. Що не так з Татаровим? 

Наш видатний лідер сучасності сказав, що не збирається реагувати на петицію і звільняти одіозного і проросійського діяча епохи Януковича Олега Татарова.
Він відповів на петицію словами "Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством".

І додав, що органи державної влади можуть діяти лише "на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Тільки от в оригінальній Конституції України, а не в тій, яку придумали у своїх фантазіях "слуги народу" — ОПУ не є якоюсь унікальною гілкою влади. А самого Татарова Зеленський призначив указом. А отже — треба листок паперу з вензелями й ручка, щоб звільнити цього скандального захисника донецького та кримського "Беркуту".

Шостому уже не раз захищає Татарова. Уперше це сталось на міжнародному рівні, коли у жовтні минулого року в інтерв’ю з хард-токером ВВС Стівеном Сакуром Володимир Олександрович узявся нахвалювати Татарова як неоціненного профі, без якого йому ні як. А далі розмова пішла в таке річище:

"ВВС: Але родини тих, кого вбили на Майдані сили Януковича, вони назвали ваше призначення цієї людини "поверненням до старої політики Януковича", вони сказали, що це своєрідне продовження проросійської політики з вашого боку.

В.З.: Це просто слова зараз звучать, вибачте мені, будь ласка, за таке формулювання. Це просто слова. Хтось щось каже. Ця конкретна людина нікого не розганяла. Я б ніколи - я поважаю Майдан, ми поважаємо пам'ять загиблих, я патріотична людина, я президент України - ніколи не призначив людину, яка розганяла людей на Майдані".

Тобто Зеленський ще тоді знав, яку змію пригрів на Банковій, але людині, яка вийшла з індустрії розваг, очевидно, невтямки, що вбивати можна по-різному. Можна вбити словом, можна психологічно добити родичів тих, хто втратив рідних під час бійні 18-20 лютого 2014 року на Майдані. Я просто нагадаю Зеленському і Банковій, що говорив Татаров в інтерв’ю у той час, коли снайперські кулі обливали життя кращих синів і дочок.



Нащо цей недобиток епохи Януковича сучасному Володимиру Зеленському зараз? Річ у тім, що це друг Портнова. А ще важлива людина, яка опікується судами та правоохоронцями старого гарту. Це консерватор старих суддівських схем і альтернатива Арсену Авакову, якого на Банковій все менше вважають своїм і хотіли б позбавитись — тому Татаров зручна альтернатива.

Зеленський не міг чесно сказати очі в очі ініціатору петиції, голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну наступне: "дякуємо за увагу, але це мій рішала, тому я його звільняти не буду. Авторе, пиши іще". Натомість ОПУ так грубо відфутболило важливий запит суспільства, що залишається посмак, що наш гетьман із Кривого Рогу набагато ближче до цінностей Кіркорова, аніж до ідеалів Революції Гідності.
 

Олег Татаров – колишній посадовець Міністерства внутрішніх справ часів Віталія Захарченка. Він обіймав посаду заступника керівника Головного слідчого управління МВС – керівника управління з організації контролю за розслідуванням злочинів саме під час подій Революції гідності. І був речником ментівської банди, яка за наказом Януковича оголосила війну власному народу.

Саме Татаров опікувався питанням затримання учасників протесту та просуванням кримінальних справ проти них. Олег Татаров також розповсюджував обвинувачення на адресу майданівців, до сьогодні не доведені, та висував їм ультиматуми. Був публічною особою з боку міліції та регулярно коментував на брифінгах події на Майдані. Татаров називав протестувальників злочинцями, хоча після призначення заступником голови ОПУ це заперечував.

Ця інформація має бути закарбована в головах і серцях тих, шанує наших Героїв "Небесної сотні". Для тих, у кого "Плине кача" викликає вивертання душі усіма швами. Для тих, хто знає — якби не було тієї сотні сміливців ми б могли стати одним суцільним "Динири" чи нині окупованим і активно освоєним материковими росіянами Кримом. Сьогодні Зеленський — той самий президент, якому "какая разніца" і "Олів’є без кордонів" смачно харкнув тим, хто лишився вічно молодим і загинув, аби ми мали змогу жити без перетворення у тотальну хохлому. 

Зеленському потрібен Татаров іще з одної причини. Днями стало відомо, що Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова вирішила підпорядкувати собі так званий "департамент війни". Його очільника Гюндуза Мамедова посунули вбік. Ось що розповідає про це правозахисниця Ольга Решетилова 
 
Не хочеться передчасно нагнітати. Але по факту Зеленський та його команда вирішили стерти правду про минуле. Про Майдан, про його катів і кілерів. І про російсько-українську війну: хто вчиняв злочини, хто був посіпакою сил зла. І головне: хто понесе покарання за смерті 14 тисяч українських громадян, яким війна обірвала життя. Біда нинішньої влади — вона не відчуває пульс країни. Вона перекреслює історичні зміни — і урешті це стане вироком для неї. Для Володимира Олександровича Майдан пройшов непомітно. І поки вся країна гуртується навколо його ідеалів, наш Шостий ментально лишився по той бік барикад. З Татаровим. Якого спільно захищають так, як раніше стояли горою за дівчинку Юлю Мендель.