От уявіть: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини заборонена, а Гітлер і Борман і далі засідають у Бундестазі у якихось “Відновленнях Німеччини”. Якась імітація. Мандату позбавили лише тих, хто втік з країни, паралельно позбавивши громадянства. А отже позбавили й відповідальності за зраду. Чужу країну не зрадиш, а вони громадяни інших країн.
Ті, хто не втік тепер патріоти. Чи надовго? Влада стверджує, що не можна позбавити депутатства, тому члени ОПЗЖ повинні працювати. Це не так. Більшість з депутатів цієї фракції самі з неї вийшли. А це відповідно до Конституції є підставою для припинення повноважень. Інша підстава — набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата. Якщо ОПЗЖ заборонена, як злочинна організація, то де вироки щодо її керівництва?
Влада стверджує, що не можна позбавити депутатства, тому члени ОПЗЖ повинні працювати. Це не так. Більшість з депутатів цієї фракції самі з неї вийшли. А це відповідно до Конституції є підставою для припинення повноважень
Читайте також: Урятувати нерядових держзрадників
Якщо вироків немає, депутати, які не втекли працюють у радах, то заборона ОПЗЖ — лише імітація. Піар для патріотичного електорату. Є і далі така партія. Бо партія — це не назва, а об‘єднання людей. Просто у такий спосіб через погрози та шантаж фактично доєднали голоси депутатів ОПЗЖ до голосів “Слуг Народу”.
Війна для одних — подвиг, для інших — піар, для одних боротьба за демократію, для інших шанс побудувати авторитарну систему.
Про автора. Микола Княжицький, народний депутат України, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.