Обмін.
Важливо, що звільнені командири азовців. За ними слідкувала вся Україна. Їхньою сміливістю захоплювалися. Будь-яке їхнє приниження, сприймалося кожним українцем особисто. Звільнені азовці не потраплять поки що додому. Вони інтерновані, знаходяться в іншій країні без права побачити рідну землю і без права далі її боронити. У схожій ситуації опинилися воїни Української Народної Республіки після того, як були інтерновані у Польщі. Але це звільнення - все одно велика перемога і це набагато краще ніж, якби вони знаходилися в російському полоні.
Ще коло 200 чоловік поміняли на Медведчука.
Медведчук.
Чому Медведчук важливий для Росії? Відповіді на це питання не існує.
Росії до Медведчука байдуже.
До Медведчука небайдуже Путіну. Путін - людина, яка виросла на пітерських вулицях сприймає політику не виходячи з власного політичного або інтелектуального досвіду, якого в нього просто немає, а виходячи виключно з бандитських, так би мовити, понять. За поняттями Медведчук - кум і надзвичайно близька людина до Путіна, віддана і вірна людина його особистого кола. Будь-яке приниження Медведчука - це приниження самого Путіна.
Я абсолютно переконаний, що однією з причин, які підштовхнули Путіна до початку цього безглуздого повномасштабного вторгнення було саме затримання Медведчука. Ще однією причиною було наступне: Путін весь час вважав, що йому вдалося обдурити українське керівництво. Адже українські лідери чи їхні представники підписували й брали на себе зобов'язання, які потім під тиском українського суспільства не виконували. Саме це і стало ще однією причиною, яка підштовхнула Путіна до абсурдного, невигідного йому самому рішення з початком програшної для нього війни.
Мобілізація.
Мобілізація в Росії і в Україні відрізняються кардинально. Якщо українці йшли на фронт добровольцями, маючи величезну мотивацію, боронячи власну землю, то росіян туди приганяють силою. Так, певна кількість українців теж не хотіла і не хоче йти на фронт. Але, потрапляючи туди після мобілізації, українці розуміють справедливість цієї війни. Вони очевидно переживають за свої сім'ї, за свою роботу, за своє життя, але чудово розуміють,що війна є справедливою для них. Ніхто їх не примушує робити неправильні речі.
Мобілізація в Росії абсолютно інша. Вперше після Першої світової і після Другої світової війни росіян призивають на фронт. Навіть під час афганської війни ніхто росіян нікуди не мобілізовував. Але якщо Перша світова і Друга світова все ж таки відбувалися або торкалися території самої Росії, хоча очевидно велися і за її межами, то ця війна жодним чином Росії не стосується. Фактично оголошується мобілізації для агресії, для приниження інших. І ця агресія може мати відповідь. Мобілізовані можуть загинути. Незадоволення серед мобілізованих буде катастрофічно наростати. Це наростання незадоволення серед мобілізованих буде проявлятися по-різному. Хтось може піднімати бунти дружин або матерів в тилу, а хтось і на фронті. Пам'ятаємо Першу світову, коли цілі частини російських мобілізованих піднімали бунти. Цей російський бунт зараз реальний, як ніколи. Очевидно, що мобілізація жорстко вдарить по російській економіці. Не знаємо, скільки Путіну вдасться мобілізувати людей. Чи це буде триста тисяч, як вони говорять офіційно, чи мільйон, як нібито написано в закритій частині указу Путіна, чи це буде тотальна мобілізація, яку насправді проводять зараз росіяни. Так чи інакше, мобілізовані люди припиняють працювати в російській економіці. У російській економіці припинять працювати і ті люди, які стоять зараз у чергах на величезній кількості російських кордонів, ті хто тікає з Росії. Чи буде це ударом по економіці? Безумовно. Цей удар був би не катастрофічними, якби Росія не отримала від Заходу санкції, якби торгувала з більшістю своїх партнерів, якби могла звертатися за міжнародною допомогою. Все це має Україна. Всього цього не має Росія. Тому російська економіка потерпатиме від мобілізації ще більше. Очевидно, що мобілізація передбачає переведення економіки на військові рейки. Для мобілізованих потрібно виробляти амуніцію і зброю, а це - ще один удар по економіці цивільній. Нібито держава буде вкладати величезні кошти в розвиток військової промисловості. Люди будуть отримувати гроші, але разом з тим ці кошти й люди будуть відтягнуті від нормальної цивільної економіки, яка поступово буде занепадати, і це відчує кишеня кожного росіянина. Так чи інакше рішення про мобілізацію показує слабість Путіна, показує дуже швидкий крах Росії і надзвичайно швидкий крах самого Путіна, якого чекає усунення від влади. Разом з тим, це дійсно дуже великий виклик для нас, тому що, як пише генерал Михайло Забродський у статті для Укрінформу, уже в грудні українці на фронтах відчують приплив мобілізованих зі зброєю. Так, це не буде високотехнологічне військо, але це буде натовп, який буде стріляти в нас. Тому для нас ця мобілізація має теж дуже багато небезпечних моменті.
Фіналом цієї істерики Путіна стали погрози застосувати ядерну зброю. Чи застосовує Путін ядерну зброю? Переконаний, що Захід зробить все, щоб не дозволити йому це зробити, оскільки погроза ядерною зброєю і застосування ядерної зброї Путіним - це жахливий приклад для інших світових диктаторів, який відкриє скриньку Пандори. Тому розумні люди серед наших західних союзників повинні зробити і, я переконаний, зроблять все, щоб ядерну зброю застосовано ніколи не було. Цей маленький диктатор з бандитськими звичками радянської шпани має бути зупинений цивілізованим світом.