Що я називаю ідіотизмом?
Розмірковування про вартісну сегрегацію вагонів за статтю в країні, де бюджет тримається на позичках інших країн. Ми зараз дуже бідна країна, яка не може собі дозволити проєкти, що робляться, коли базові потреби задоволені. Тому що в нас брак грошей саме на покриття базових потреб — їжа, тепло, забезпечення енергією і базовими комунальними потребами. Така реальність.
Розмірковування, як повернути жінок і дітей з-за кордону, і яку проводити рекламну кампанію в ситуації, коли щоночі відбуваються ракетні атаки на тилові міста. Ви повертати навіщо збираєтеся? Щоб збільшити тиск на системи забезпечення і кількість вбитих цивільних?
Розкази про відбудову країни, коли ще не ясно, скільки ще триватимуть руйнування і коли ж реальною стане та відбудова.
Читайте також: Чи потрібні Укрзалізниці "жіночі" вагони?
Те, що нам вдається не пускати ворога далі й навіть відвойовувати наші території — це майстерність командування в умовах браку всього необхідного, має велику ціну і вартує життя наших військових
Вимоги негайно розказати, як швидко буде контрнаступ, коли очевидно, що ми з 24 лютого 2022 року перебуваємо в динамічній обороні, в умовах нестачі боєприпасів. І за півтора року ми як не мали не те що переваги, але й навіть паритету з РФ щодо забезпечення зброєю, так і не маємо. Те, що нам вдається не пускати ворога далі й навіть відвойовувати наші території — це майстерність командування в умовах браку всього необхідного, має велику ціну і вартує життя наших військових.
Я бачу, що це лише спроба втечі від реальності. Коли люди дають собі право не думати про негайні й сьогоденні потреби
Читайте також: Всі ми покликані до єдності
Я не думаю ніби це вияв стратегічного мислення і якоїсь особливої стійкості, оці прекраснодушні розмірковування так, ніби вже сторінку перегорнули та треба подумати, як жити після війни. Я бачу, що це лише спроба втечі від реальності. Коли люди дають собі право не думати про негайні й сьогоденні потреби під тим лукавим виправданням, ніби думають про майбутнє. Майбутнє не створюється фантазіями та прожектами. Воно робиться зараз, щоденною працею і вирішенням нагальних завдань з оборони країни.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Ольга Лень, журналістка Еспресо
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.