Мета Росії - залишити Україну без пального

У неділю двома ракетами С-300 був зруйнований міні-НПЗ у Мерефі. Завод готувався у січні видати перші зразки товарної продукції. Представники підприємства кажуть, що відновлення наразі неможливе.

Двома тижнями раніше ті ж С-300 прилетіли на державний Шебелинський ГПЗ (теж Харківська область). Завод не працював із лютого, але покидьки вирішили його теж зрівняти із землею.

Таким чином, ворог продовжує нищити будь-які об’єкти інфраструктури нафтопродуктозабезпечення, до яких тільки може дотягнутися. Мета цього зрозуміла – залишити нас без пального.

Ворог продовжує нищити будь-які об’єкти інфраструктури нафтопродуктозабезпечення, до яких тільки може дотягнутися. Мета цього зрозуміла – залишити нас без пального

Читайте також: В України є тільки три сценарії закінчення війни

Ситуація напружена. Європа готується до другої хвилі "нафтового" ембарго – відмови від імпорту російських нафтопродуктів 5 лютого. Всі дуже нервують.

Багато хто бачив інфографіку, що Німеччина занулила російський енергетичний імпорт. Це круто, але за кадром залишилось те, що націоналізований владою НПЗ "Роснафти" у м. Шведт у січні буде завантажений на 50%, а що буде у лютому – ще взагалі невідомо.

Це змушує смикатись поляків, які закривають свої західні регіони саме німецьким дизелем. Тому все більше уваги прикуто до перевалювального комплексу Baltchem у Щецині, що майже на кордоні з Німеччиною.

UPG - найбільш зухвалий проєкт українців, які були змушені активно шукати нові шляхи постачання пального внаслідок війни. Зараз перевалка працює виключно на український ринок

Читайте також: Путіну створюють ілюзію, що він може виграти війну з Україною

Як нещодавно з’ясувалося, його ще влітку придбала українська компанія "Укрпалетсистем", відома також як UPG. Це, мабуть, найбільш зухвалий проєкт українців, які були змушені активно шукати нові шляхи постачання пального внаслідок війни. Зараз перевалка працює виключно на український ринок, забезпечивши у грудні 65 тис. т ДП, або 10% від загального імпорту. Є підстави вважати, що можна обробляти й більше. Здавалося б, круто.

Але що ми бачимо: навколо UPG та терміналу як у Польщі, так й в Україні починається нездоровий двіж. У ЗМІ луплять прямим наведенням: UPG – гаманець Лукашенка. Зрозуміло, без будь-яких доказів. Дайте, надрукую першим!

Читайте також: План Re-Power EU. Німці пишаються, що отримують 0% газу, нафти та вугілля з Росії

Для чого це робиться? Очевидно, щоб або сісти на цей потік або одразу хапнути сам термінал. До чого це призведе? Як мінімум, до дестабілізації, а як максимум до втрати потужного каналу постачання пального в Україну. Нам це зараз точно треба?

Мені є про що спитати Володимира Петренка, власника UPG, але я зачекаю. Якщо у влади є питання, нехай зробить це, але "душевно, по-домашнєму". Якщо побачить там чиїсь вуха або вуса, прийме відповідне рішення, буде мережа державних заправок ще більше.

Не розгойдуймо човна, насувається шторм.

Джерело

Про автора. Сергій Куюн, експерт з енергетичних питань

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.