Герберт Саймон, американський лавреат Нобелівської премії з економіки, працював над поняттям "задовольняння" - дослідженням процесу вибору та прийняття рішень в економічних процесах і людському житті загалом. Він вивів термін "обмежена раціональність", коли люди та бізнес, прагнучи задовольнити свої потреби, шукають не оптимальний, а задовільний результат.
Тобто, у нашому житті все відбувається частіше за шкалою "достатньо добрий", а не найкращий. І якщо ми як слід порозмірковуємо над цим твердженням і тверезо оцінимо свої вчинки, то погодимось з ним.
У нашому житті все відбувається частіше за шкалою "достатньо добрий", а не найкращий. І якщо ми як слід порозмірковуємо над цим твердженням і тверезо оцінимо свої вчинки, то погодимось з ним
Отже, ідеальне — це, радше, філософська категорія та моральна інтенція, а не конкретна точка координат чи опис ситуації.
Виходячи з цього, варто тверезіше підходити до оцінки українського світу та процесів, які в ньому відбуваються, аби не вмирати щоразу від його неідеальності. І не масштабувати його неідеальні риси для оцінки всього процесу.
Так, у нас, приміром, неідеальна медицина, але вона загалом "достатньо добра", аби ми не вмирали масово від хвороб і почувались здоровими. А якщо хочемо покращити своє здоров'я, то швидких результатів варто шукати не в медицині, а у способі життя, харчовій поведінці та шкідливих звичках.
Читайте також: Автоімунне захворювання сильно знижує наші шанси на перемогу
Так, у нас неідеальна освіта, школи та універи, але вона загалом "достатньо добра", аби ми почувались на рівні у світі, були менш-більш начитаними та орієнтувались у базових науках на пристойному рівні. А якщо хочемо покращити свій освітній рівень, то швидких результатів варто шукати не у кращих партах і приязніших та уважніших вчителях, а в самоосвіті та присвячувати більше часу читанню та аналізу. Благо, для самоосвіти зараз ситуація найкраща за весь час існування людства як виду.
Так, у нас корупція, неідеальні дороги та безліч інших вад у суспільстві та державі. Але вони достатньо добрі, щоб ми вже були нормальним демократичним суспільством з низьким рівнем злочинності, безліччю світлих людей та проєктів, розвинутою суспільною емпатією, нормально дійовою армією, яка ефективно дає відсіч ворогу. Неідеально, але достатньо добре. Навіть більше, аніж всі сподівались.
Не варто від кожного корупційного скандалу, невдалого візиту в лікарню чи контакту з вчителями впадати в стан "все пропало". Коли у нас болять нирки, ми ж не кажемо, що все, здоров'я нема, треба вмирати
Не варто від кожного корупційного скандалу, невдалого візиту в лікарню чи контакту з вчителями впадати в стан "все пропало". Коли у нас болять нирки, ми ж не кажемо, що все, здоров'я нема, треба вмирати. Ми оцінюємо загалом систему, стан нашого організму, розуміємо, що він загалом ок, а нирки треба лікувати.
Читайте також: Не повторюймо помилок національно-визвольних змагань минулого
Ми надмірно хворіємо на ідеалізм та перфекціонізм, при чому, очікуючи його здебільшого від оточення, а собі поблажливо пробачаємо всі недоліки. Але це самообман і не дуже практична позиція оцінки навколишнього світу. Такий собі громадянський інфантилізм.
Краще зосередитись на собі й стати внутрішнім аудитором власних вчинків та виконаної роботи. Чи достатньо добре я все зробив? Чи покращую я загальний стан організму своєї країни?
Якщо повиймати та порозпилювати колоди у власних очах, — можна добути багато корисної енергії й збудувати щось хороше.
Про автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.