МКІП планує створити банк українських шрифтів, щоб відмовитися від російських

Міністерство культури та інформаційної політики планує створити банк українських шрифтів та відмовитися від використання російських

Про це інформує виконувач обовʼязків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

"Писемність як складова мови - один з елементів національної ідентичності. В Україні давно діє заборона на використання російської мови в офіційному діловодстві, тож варто позбутися і російської системи гліфів. Вилучаємо з обігу у роботі ВРУ російський шрифт "іжиця", - написав він.

Читайте також: Чому Офіс президента використовує російський шрифт у військовій тематиці 

За його словами, український шрифт повинен бути упізнаваним, мати історичну основу, графічно виділятися серед інших кириличних шрифтів та притягувати увагу. Він повинен враховувати параметри інклюзії та бути зручним для сприйняття всіма групами громадян. Також слід забезпечити можливість технічної інтеграції шрифту в цифрове оточення.

Що відомо про шрифт "Воля"

Шрифт Volja - це урочистий шрифт ЗСУ. Його застосовують для лазерного гравіювання, виготовлення почесних грамот, подяк, посвідчень до нагород. Для Збройних Сил України офіційним шрифтом став UAF Sans. Ним оформлюють, наприклад, звіти про втрати ворога.

Його створила українська шрифтова дизайнерка Марчела Можина, яка використала літерації головного художника УПА Ніла Хасевича початку ХХ ст.

Шрифт використовували для обкладинки кліпу "Паліндрома", вивіски бургерної з промовистою назвою Bandero Burger. Дизайнер, що зараз на фронті, сам вирізав зі шрифту трафарет, на горілому руснявому танку зробив напис "Волею”. А ще є приклад з медаллю – "Слава Рівненщини".

Фото: Скрін

Як виник російський шрифт "іжиця"

У 1988 році гарнітуру цього шрифту на основі складального прямого півуставу Російської академії наук кінця 19 століття розробила Світлана Єрмолаєва. Шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль відзначає, що шрифт призначався для відтворення старослов'янських текстів в енциклопедіях та наукових статтях, але, оцифрований у 1992 ПараГрафом, з надзвичайною швидкістю поширився по всіх слов'янських країнах, що користуються кирилицею.

Про те, як цей шрифт став частиною державної символіки ще у 2021 році Богдан Гдаль пояснював в статті для Історичної правди "Шрифтова зрада". Зокрема, звертаючи увагу, що "іжиця" присутня на табличці Офісу президента, кочуючи від адміністрації одного президента України до іншого.

Фото: колаж Богдан Гдаль