Про це "Голосу України" розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
"Лінгвоцид — один із найбільших ризиків у гуманітарній сфері, пов'язаних із російською агресією, яка триває вже десятий рік. Перші ознаки лінгвоциду з'явились 2014-го, з незаконною окупацією Криму, а також частин Донецької та Луганської областей", - сказав він.
За словами уповноваженого, після початку повномасштабного вторгнення Росія з новою силою розпочала наступ на українську мову, і найбільше постраждала сфера освіти.
"Що ми можемо цьому протиставити? По-перше, злочин має бути належним чином задокументований. Аби у майбутньому й окупант, і колаборант, причетний до звуження сфери функціонування української мови, понесли покарання. Ідеться й про тих, хто віддавав злочинні накази, а також про тих, хто їх безпосередньо виконував", - сказав Кремінь.
"По-друге, аби притягнути винних у злочині лінгвоциду до міжнародної відповідальності, маємо для початку впровадити зміни до чинного українського законодавства — внести до Кримінального кодексу України положення про відповідальність за злочини лінгвоциду", - додав він.
Третім кроком, за його словами, є заходи з відновлення функціонування державної мови на деокупованих територіях.
"Так, на всіх деокупованих територіях України повинні діяти програми розвитку української мови. В цьому аспекті хотів би акцентувати на прикладі Херсонщини, де 24 громади розробили та затвердили місцеві мовні програми. Цікаво, що в цьому списку є громади, які досі перебувають під окупацією. Ухвалення мовних програм на цих територіях — це робота на випередження", - сказав Кремінь.
За його словами, влада визначила пріоритетні завдання: організувати безоплатні мовні курси, поповнити бібліотечні фонди, розпочати процес дерусифікації громадського простору, підготувати освітян для роботи на цих територіях.