Про це розповів співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC), ексзаступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк під час онлайн-дискусії "Що там з бюджетом?", організованої UHC та Центром економічної стратегії..
Найбільшими споживачами медичних послуг є жінки репродуктивного віку, малі діти, люди з хронічними хворобами й люди старшого віку.
"Перші дві категорії – це левова частка тих, хто перебуває сьогодні за кордоном", – каже Павло Ковтонюк. – За підрахунками ООН, це майже 80% (усіх українських біженців. – ред.). Дозволи на перебування в інших країнах оформили понад 4 мільйони українців".
За словами експерта, це трохи збалансовує дефіцит бюджету на наступний рік ("грошей менше, але й людей менше"). Водночас люди з хронічними захворюваннями й люди старшого віку у більшості залишились в Україні.
"Звісно, тенденція до виїзду важкохворих українців за кордон є, – констатує співзасновник UHC. – Наприклад, ще на початку повномасштабної війни онкохворих дітей евакуювали до інших країн і вони переважно там зараз залишаються, бо ті держави, які їх прийняли, забезпечують їм лікування на дуже високому рівні. За таким же принципом виїхало багато українцями з орфанними (рідкісними. – ред.) захворюваннями. А от хронічно хворі (люди з гіпертонією, діабетом тощо), як правило, це люди старшого віку і це той сегмент пацієнтів, як вирішив залишитися".
Спеціальних обрахунків, скільки медиків виїхало за кордон через війну, в організації не проводили.
"Проте з нашого досвіду можемо стверджувати, що медичний персонал ми втратили пропорційно до населення або й менше. Медики виїжджали з безпекових міркувань. Це не була економічна хвиля. Це не був результат кар'єрного рішення", – додав він.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb