Про це він розповів в етері Еспресо.
"І з півночі, і з півдня противник просувається, десь має успіх. Наприклад, на нашому напрямку, на півдні, де до Бахмута понад 15 км, ситуація не дуже гарна, але і не критична. Ми там нічим не поступаємося, хіба що посунулися до залізниці, аби легше було оборонятися. Дуже багато ворожої живої сили, яка пре безперервно", - зауважив боєць батальйону "Свобода" Нацгвардії України.
Ярослав Лисенко не думав, що будуть повторюватися ситуації з Другої світової війни, коли німці-кулеметники, описуючи бої у своїх мемуарах, зазначали, що вони плакали й сходили з глузду, бо не розуміли, чому на їхні кулемети пруть голі, босі та неозброєні воїни, яких вже лежить у п'ять шарів. І у нас приблизно така ж ситуація.
"За моїми даними, у Бахмут противник не зайшов, можливо, наблизився на 3-5 км на деяких ділянках, але це все непринципово, спираючись на мій досвід ще з 2014 року. До того ж зараз потужно працює українська артилерія. Десь тиждень тому наші добряче надавали росіянам по зубах. Єдине, що нас турбує, то це мінометний вогонь та навала ворожої живої сили. Вони займають всі можливі позиції, добре окопуються, бо їх примушують це робити. В окупантів вже пішли не тільки репресії, а й розстріли: непокора – розстріл, не пішов в атаку - розстріл", - розказав Лисенко.