Нам потрібна антипутінська версія "Тегерану-43", адже західні партнери й гадки не мають, що робити з кремлівським фюрером після його поразки у війні. Чи не тому певне мілітарне крило американського уряду зацікавлене в будь-якому форматі миру в Україні, замість досягнення очікуваної перемоги над путінським режимом. "Мир" у цьому розумінні означає припинення бойових дій, і, з високою долею імовірності, збереження кремлівського протекторату над частиною окупованих територій. Чергова публікація (цього разу в The Washington Post) змушує задуматися, чому США воліють боротися не з причиною, а з наслідками.
"Пастка підтвердження" - звичка шукати та сприймати лише ту інформацію, яка підтверджує переконання й усталену думку, уникаючи свіжих підходів.
Читайте також: Відео страти — приклад того, що було б, якби рашистів не зупинила Україна
Нинішній злив підготовлений, на думку журналістів, офісом директора нацрозвідки США і зосереджений на описі недоліків у підготовці контрнаступу. Висновок традиційний: "Перспектива вливання мільярдів доларів у військовий глухий кут… може послабити рішучість прихильників Києва в Європі та США, можливо, посиливши заклики до переговорів між Києвом і Москвою".
На другий рік війни військові експерти США ніяк не звикнуть, що потужність української армії не можна вимірювати американським мірилом шаблонів, ще й з російськими засічками. 12 місяців тому ЗСУ мали в рази менше шансів на успіх, і ті ж самі експерти не радили Білому дому ділитися з Києвом зброєю
На другий рік війни військові експерти США ніяк не звикнуть, що потужність української армії не можна вимірювати американським мірилом шаблонів, ще й з російськими засічками. 12 місяців тому ЗСУ мали в рази менше шансів на успіх, і ті ж самі експерти не радили Білому дому ділитися з Києвом зброєю. Більшість рішень Байдена про передачу озброєнь були політично мотивованими й робилися всупереч рекомендаціям пентагона. Політичні кроки виявилися виправданими.
Читайте також: "Байден 5-го покоління", або Як Білий дім "корегує" дату української перемоги
Нинішні американські оцінки військової кампанії ЗСУ мали б враховувати й високий градус налаштованості воїнів звільняти свою землю. Крім того, декілька сотень ракет дальнього радіуса дії, а також боєприпаси, вчасно доправлені нашими західними партнерами, могли б добряче посилити наступальний потенціал України. Та американські розвідники про це не згадують у висновках.
"Пастка підтвердження", або "Підтверджувальна помилка" американських експертів побудована на бажанні швиденько згорнути оту війну з Московією... за будь-яку ціну.
Задача української дипломатії — знову нагадати західним партнерам, що ми не лише деокуповуємо свої території, але допомагаємо світу захиститися від російської імперіалістичної загрози. Це означає, що в порядку денному цивілізованого світу має бути прописано не лише звільнення всіх українських земель, але депутінізація Московії
Мілітарна машина США не оцінює ризики подальшого перебування бункерного у Кремлі, з чого складається очевидно враження: головною проблемою є війна Путіна, а не сам тиран Путін, який її розпочав і готовий тероризувати світ і надалі.
Читайте також: Що насправді обговорювали Шойгу та Лукашенко
Задача української дипломатії — знову нагадати західним партнерам, що ми не лише деокуповуємо свої території, але допомагаємо світу захиститися від російської імперіалістичної загрози.
Це означає, що в порядку денному цивілізованого світу має бути прописано не лише звільнення всіх українських земель, але депутінізація Московії.
Всій антипутінській коаліції потрібен свій "Тегеран-43", на якій лідери вільного світу визначаться з планом демонтажу останньої імперії в Європі. До того часу тунельне мислення, зосередження на одному аспекті комплексної "проблеми Путіна" позбавлятиме наших західних партнерів можливості бачити ситуацію системно, коректно підбираючи рішення.
Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.