Є в наукових колах такий технічний вираз - "абзац дисертанта". Це коли перед посиланням опоненту десь на початку дисертації свідомо вставляють абзац, в якому написано абсолютну дурню. Бо опонентові ж треба щось критикувати. Ну от, він швидко натрапляє на цю дурню, вимагає її прибрати, а решта порівняно з нею вже начебто якось і нічого.
Ну от, Безугла — це для "Слуг" такий собі "абзац дисертанта".
Читайте також: Ми знову стаємо "краєм неляканих ідіотів"?
Не вона одна, це типу естафета, яку кілька "слуг" передають одне одному (певний час цю роль брала на себе Верещук).
А на тлі абсолютної дурні, яку верзе цей "абзац", решта "слуг" вже начебто якось і нічо.
Єдина принципова деталь: оскільки кількість виконавців на роль такого "абзацу" обмежена навіть у "Слуг", кожен такий виконавець — це, на відміну від дисертації, такий собі "абзац багаторазового використання". Тому їх ніхто й не прибирає, лише періодично переставляють, як оті ліжка в борделі.
А загалом, звісно, виходить абзац.
Повний абзац.
Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.