"Україні доведеться затримати виплату пенсій та зарплат держслужбовцям" - міністр економіки Юлія Свириденко. Це станеться, "якщо ЄС та США не нададуть фінансову допомогу на початку 2024 року".
Затримка виплат може торкнутися 500 тисяч держслужбовців, 1,4 мільйона вчителів та 10 мільйонів пенсіонерів.
***
Ну що ж: спровокувати тотальну паніку серед найбільш схильних до паніки верств - "done". Теоретично, вже від сьогоднішнього обіду під банкоматами мають стояти черги пенсіонерів "зняти те, що лишилось, поки є готівка".
Можна припустити, що це задумувалось як такий хитрий хід, щоб максимально ефективно стимулювати союзників надати грошей. Бо логічний за подібних ускладнень терміновий секвестр бюджету, очевидно, для союзників настільки ультимативним аргументом як тотальна паніка українців не стане.
Читайте також: Зарплат без допомоги не буде. Колонка Віталія Портникова
Але про секвестрування мало хто згадає. Як і про те, що фінансування конкретно соціальних видатків здійснювалось партнерами за окремими траншами, з інакших джерел і з інакшими умовами (і тут партнери ретельно слідкують, щоб соціальні потреби України забезпечувались повністю і вчасно, адже це "мирні видатки", на них можна пустити значно ширший перелік спецфондів без додаткових узгоджень). А от "на свята не буде грошей — і це надовго" пошириться в суспільстві моментально.
А далі, очевидно, вже улюблений хід влади: після залякування всіх (мобілізацією жінок, мобілізацією інвалідів, відсутністю пенсій/зарплат...) вийти й героїчно ліквідувати проблему (про яку ще до озвучування було ясно, що її немає). Всім дякую, всіх врятовано.
Бо, як сказано, без грошей на соцвидатки Україну не залишать гарантовано, про це вже точно домовлено та узгоджено.
Однак звідки у влади така впевненість, що цю паніку вони зможуть контролювати? І що така чутлива "емоційна гойдалка", навпаки, не спрацює як джерело розчарування і не знизить рейтинги сильніше?
Про автора. Олексій Голобуцький, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.