Рано чи пізно Україна поверне "старі" окуповані території. Чи ви задумувалися, що там нас зустрінуть майже мільйон дітей і підлітків, більшість з яких ніколи в житті не вчилися за українськими програмами й вже 9 років не читали жодної книги українською?
Що ж робити? Завезти туди свіжонадрукованих підручників українською означатиме зупинити освітній процес, навіть якщо вчителі негайно вдягнуть вишиванки. Не знаю, як на Донбасі, а у нас в Криму і до 2014 року з 600 шкіл була лише одна україномовна і 6 двомовних. Їх, природно, вже не залишилося, як і уроків мови в решті закладів. Про дорослих не йдеться, але діти навряд чи прочитають україномовні підручники.
Читайте також: Історія про прізвище, або Кого вважати українцями
У нас в Криму і до 2014 року з 600 шкіл була лише одна україномовна і 6 двомовних. Їх, природно, вже не залишилося, як і уроків мови в решті закладів. Про дорослих не йдеться, але діти навряд чи прочитають україномовні підручники
Літературу російською після 2014-го теж певно слід вилучити з обігу (а деякі книжки — випущені ще й до того). Але є чим її замінити в освітньому процесі? Існує програма поступового переходу російськомовних шкіл на українську? План перепідготовки вчителів? Українські підручники російською мовою ще друкуються — хоча б на перші роки?
Читайте також: Шкарлет — це суцільна дно-бурильна установка
Чи буде як завжди — і ми подумаємо про це завтра?
UPD. Щоб не відповідати кожному з 10 оптимістів, які постійно покликаються на досвід українських дітей в Європі. Там невелика кількість наших потрапляє у повне мовне занурення серед вчителів та однокласників, там є підручники та методики — те все, чого у нас тупо нема. А ще наші діти прямо зацікавлені вивчати чужу мову, а на старих окупованих територіях можливий свідомий опір українізації — не забувайте про це.
Про автора: Сергій Громенко, журналіст, експерт з безпекових питань
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.