Днями з'явилося повідомлення про те, що Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) ліквідувало шпигунську мережу, яка працювала на Росію й мала здійснювати підготовку до диверсійної діяльності в Польщі. Відтак, деталізуючи, віцепрем'єр Польщі й міністр національної оборони Маріуш Блащак заявив, що "якщо ми маємо справу зі шпигунською мережею, то, звичайно, ці люди збирають інформацію для якоїсь конкретної мети".
Я все очікую на звістку, що колись спецслужби викинуть у публічний простір новину про викриття мережі російських агентів (і впливу також) в Організації Об'єднаних Націй. І серед них будуть не тільки ефесбешники, що працюють під легальним прикриттям представника РФ в ООН та його обслуги, але й також люди без російського громадянства, завербовані путінським монстром або банально куплені за гроші.
Читайте також: Ліга націй, ООН?.. Що далі?
Бо як інакше розцінювати заяву голови Міжнародної слідчої комісії Організації Об’єднаних націй Еріка Мьосе, що він та його підлеглі не побачили ознак геноциду в діях Росії в Україні. Дякувати Богові, "комісіонери" визнали бодай "широкий спектр інших воєнних злочинів".
Ось так просто: геноциду в Україні росіяни не коїли. Просто "розважалися" – у Бучі, Ірпені, Бородянці, Оленівці, Маріуполі. Просто виконували геть не "геноцидне" завдання Путіна – "остаточно розв'язати українське питання". Просто вправлялися у стрілецькій майстерності, завдаючи ударів по цивільних об'єктах, житловій забудові мирних міст найсучаснішими ракетами.
Ось так просто: геноциду в Україні росіяни не коїли. Просто "розважалися" – у Бучі, Ірпені, Бородянці, Оленівці, Маріуполі. Просто виконували геть не "геноцидне" завдання Путіна – "остаточно розв'язати українське питання"
Я розумію, — звинувачення у геноциді – чи не найсуворіший докір у сучасному світі. Я можу зрозуміти обережність формулювань міжнародних спостерігачів та спеціалістів, оскільки геноцид як практика (а не мовна фігура) передбачає не просто суворе покарання виконавців, але й по суті тавро на державі, що вдалася до свідомого, витонченого і головне – цілеспрямованого знищення десятків тисяч людей.
Читайте також: Про жорна історії та Росію в ООН
Однак, — можливо, через те, що сам належу до спільноти, яка упродовж останнього століття пережила кілька спроб бути винищеною до тла, — не можу зрозуміти відсторонену цинічність формулювань чиновників, які, без сумніву, не перебувають в інформаційному вакуумі.
Я думаю, що заява Еріка Мьосе була цілком свідомою. Як каже Блащак, "для якоїсь конкретної мети". По-перше, — комісія ООН якось дуже поквапливо оприлюднила свій, з дозволу сказати, звіт. І ця поспішність, мабуть, мала певні причини. Серед яких і та, що, відверто кажучи, не налазить на голову. З 1 квітня Російська Федерація за черговістю посяде місце голови у Раді Безпеки ООН. Ми, українці, упродовж великої війни звикли, здається, до всього, можливого і неможливого під сонцем. Але убивці та могильники світопорядку на чолі Радбезу ООН, — це фантасмагорія найвищого левела.
Комісія ООН якось дуже поквапливо оприлюднила свій, з дозволу сказати, звіт. І ця поспішність, мабуть, мала певні причини. Серед яких і та, що, відверто кажучи, не налазить на голову. З 1 квітня Російська Федерація за черговістю посяде місце голови у Раді Безпеки ООН
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця згадав з цього приводу, що для генсека Гутерреша, за його власним зізнанням, 24 лютого минулого року було "найсумнішим днем": "Це буде найсумнішим днем в історії ООН до 1 квітня 2023 року, якщо справедливість не візьме гору, Росія почне головування в Радбезі. Досить ґвалтувати правосуддя та гнобити Статут ООН".
Але, видається, в ООН не помічають "ґвалтування" у власних стінах, то як їм зауважити геноцид в якісь далекій Україні?
Читайте також: Вибір для Путіна: Мілошевич чи Каддафі?
Сліпота оонівських експертів виглядає дуже контрастною на тлі процесу організації спеціального трибуналу для військового та політичного керівництва Росії, до якого приєдналося вже 30 країн. Щобільше, — активними розслідуваннями воєнних злочинів російської орди займаються прокурори Міжнародного кримінального суду. Причому Прокурор МКС Карім Хан особисто ініціював цю справу на другий (!) день після вторгнення Путіна в Україну.
У цій справі, яка, як на мене, обов'язково буде доведеною до логічного завершення, і її вердикт безсумнівно міститиме й звинувачення у геноциді, є ще чимало юридичних та політичних колізій. Зокрема, ратифікація Україною Римського статуту, яка відкриє легітимні можливості процесу у Гаазі.
Читайте також: Гібридний трибунал чи парасолька для Путіна?
Заступником у Гутерреша ходить такий собі Володимир Воронков – генерал-лейтенант російського ГРУ. Між іншим, відповідає за "контртерористичну діяльність". Ще раз – проти терору в ООН бореться громадянин країни, яку визнали "спонсором тероризму"
Групи, які працюють над збором доказів воєнних злочинів у рамках створення спецтрибуналу, діють паралельно. Отже, цілком реальними є низка судових процесів, які також спробують виправити зір "комісіонерам" з ООН.
Але… Повторюся: причиною "сліпоти" Еріка Мосьє є цілком тактильні речі – російські гроші. Й інфільтрація у структури ООН російської агентури. Про що говорити: заступником у Гутерреша ходить такий собі Володимир Воронков – генерал-лейтенант російського ГРУ. Між іншим, відповідає за "контртерористичну діяльність". Ще раз – проти терору в ООН бореться громадянин країни, яку визнали "спонсором тероризму".
Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.