Ступінь фейковості такої заяви мають розбирати фахівці. Те, що я впевнено сам можу кваліфікувати брехнею, - це абсолютно неправдоподібна мінімальна кількість охорони в "три особи" на десятки полонених. Якщо російські генерали запускають над своїми обласними центрами літаки, набиті вщент ворожими солдатами з парою конвоїрів, які в трюмі у випадку непокори "таланти стрільби" за визначенням не продемонструють, то таких генералів зазвичай відправляють у підвали малювати в червоне стінки потилицями.
Але визначимо юридично всі три суто гіпотетичні варіанти ситуації: на борту Іл-76 ПКС РФ: 1) українських військовополонених не було; 2) були саме військовополонені; 3) крім військовополонених, на борту ще був вантаж.
Читайте також: Що дивує в історії з падінням російського Іл-76? Колонка Сергія Згурця
Перший варіант передбачає, що агресор не просто влаштував провокацію, але й готує під цю провокацію трупи військовополонених, інакше вся піна на роті російських "дипломатів" біля оонівського туалету тече просто так.
Тобто така ситуація є грубим порушенням РФ III Женевської конвенції та воєнним злочином росіян: репресаліями, тобто вбивством в іншому місці та в інший спосіб військовополонених, яке агресор ув’язує з падінням Іл-76 та з узяттям військовополонених в заручники, оскільки агресор явно демонструє намір і надалі, після негативних для Кремля подій у РФ, заявляти про "загибель українських військовополонених".
Другий варіант так само є порушенням РФ III Женевської конвенції та воєнним злочином росіян. Бо ця конвенція вимагає залучати до процесів обміну військовополонених та моніторингу їхнього стану й тим паче повідомляти про загибель полонених МКЧХ та державу-покровительку, тобто офіційного посередника. Це прямий припис статті 121 III Женевської конвенції.
Вища влада РФ та її "дипломатична" обслуга 23 місяці саботують призначення держави-покровительки та не допускають до процесів переговорів та обміну МКЧХ; саме ці структури мали б контролювати процес та надавати йому рис об’єктивного моніторингу. Пройшла купа часу після падіння Іл-76, та ніякої присутності МКЧХ чи громадян третіх країн на місті падіння не помічено; а тепер там можуть "виявити" що завгодно.
Крім того та на додаток гіпотетичне переміщення військовополонених літаком біля лінії фронту та через закритий для цивільної авіації аеропорт Білгорода порушує приписи статті 19 III Женевської конвенції, що забороняє зайві та непотрібні небезпеки для полонених.
Читайте також: Що не так з ворожим Іл-76?
Ну, і головне.
Стаття 23 III Женевської конвенції чітко приписує, що "жоден військовополонений ні в який час не може бути ні посланий у такий район, де він піддавався б дії вогню з зони боїв, ні затриманий там, а також не може бути використаний для захисту своєю присутністю будь-яких пунктів чи районів від військових операцій".
Таким чином, гіпотетичне перевезення військовим літаком РФ військовополонених біля лінії фронту й у фронтовому аеропорту Білгорода прямо порушує цю норму: те, що "Білгород обстрілюють" самі росіяни, "офіційно" кажуть постійно.
Якщо після цього військовополонені загинули, це є прямим наслідком та складовою такого порушення статті 23. Крім того, статті 23 та 24 III Женевської приписують повідомляти про місця перебування полонених та маркувати ці місця.
Третій варіант кваліфікується, як і другий, але до цього додаються такі воєнні злочини представників РФ, як узяття полонених заручниками у формі живого щита в літаку та, відповідно, як віроломство.
Ще додам, що будь-який, навіть найсумніший описаний гіпотетичний варіант не передбачає саме міжнародної відповідальності України та українських військових.
Тому РФ бігає по ООН, виключно прицілюючись у політичному вимірі на українців і на населення країн-партнерів.
Виклик у тому, що успіх такого терористичного задуму росіян означатиме, що надалі українські полонені будуть "раптово гинути" в різноманітних місцях у РФ та на окупованій території, бо тактика заручників поширюється терористами саме у випадку її успіху. Ми всі маємо це усвідомити.
Про автора. Борис Бабін — український науковець, громадський і політичний діяч, доктор юридичних наук, професор
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.