Гарантії безпеки Києву опинилися в руках Путіна, а його військові цілі в Україні не змінилися. Акценти світових ЗМІ 22 грудня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 22 грудня.

Гарантії безпеки України опинилися в руках Путіна

фото: пресслужба Кремля

Гарантії Вашингтона – єдиний реальний шлях до миру. Але незалежно від того, наскільки сильними їх вважає Зеленський, реальна влада належить Росії, пише на шпальтах Politico експерт з питань європейської безпеки Королівського інституту об'єднаних служб Ед Арнольд.

На початку 2025 року президент України Володимир Зеленський мав серйозну дипломатичну суперечку з президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом в Овальному кабінеті. З того часу, нагадує Ед Арнольд, відносини між Вашингтоном і Києвом коливалися вгору і вниз, а потім знову вгору.

Європа, зі свого боку, відреагувала на дипломатичний інцидент посиленням зусиль з підтримки України та утримання США на своєму боці. У березні прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон оголосили про створення "коаліції охочих" із 34 країн для посилення ролі Європи у забезпеченні майбутнього суверенітету та безпеки України. А у вересні Макрон оголосив, що 26 країн зобов'язалися розгорнути війська на території України в рамках багатонаціональних сил "наступного дня після припинення вогню або укладення миру".

Однак, попри зусилля Європи з підтримки України, єдине, що дійсно має значення, – це гарантії безпеки з боку Америки, які Зеленський повинен зараз забезпечити, навіть якщо це означатиме поступки в інших сферах.

Як би Європа не хотіла думати інакше, гарантії Вашингтона є єдиним реальним шляхом до миру для України. Європа не може навіть розгорнути свої багатонаціональні сили без логістичної підтримки США. І з наближенням кінця 2025 року питання про зобов'язання Вашингтона залишається фундаментальним фактором у зусиллях, спрямованих на переведення війни Росії в наступну фазу і, сподіваємося, на встановлення тривалого миру.

Однак все вказує на те, що реальна влада залишається в руках Росії.

Колективна пам'ять України про провал Будапештського меморандуму 1994 року – гарантії безпеки, надані США, Росією та Великою Британією, щоб Україна здала свою радянську ядерну зброю – кидає довгу тінь на нинішні переговори. І в цей справді небезпечний момент Зеленський має врахувати кілька моментів, вважає експерт.

По-перше, український президент, як повідомляється, готовий відмовитися від прагнення України до членства в НАТО – що його альянс назвав "незворотним" на минулорічному саміті НАТО – в обмін на надійні гарантії безпеки, і є ознаки, що їх можуть надати. Наразі США запропонували Україні "платинові" гарантії безпеки, але з застереженням, що вони "не будуть на столі переговорів вічно", що підштовхує Зеленського до прийняття пропозиції, яка зараз лежить на столі.

Окрім того, є надія, що ці гарантії включатимуть надання крилатих ракет Tomahawk дальністю 1000 кілометрів – лише чотири союзники США коли-небудь отримували їх у минулому. Це дозволило б Україні завдавати удари по політичних і військових центрах Росії, що потенційно стримало б Кремль від відновлення військових дій. Але хоча ця додаткова можливість, безсумнівно, ускладнить прийняття рішень Путіним, вона не є панацеєю.

Поряд із технічними деталями гарантії, Зеленський справедливо сподівається, що на відміну від Будапештського меморандуму, який був виконавчою угодою, будь-яке зобов'язання буде юридично обов'язковим, вимагатиме ратифікації Палатою представників і Сенатом США – які переважно підтримують Україну – а потім схвалення президентом.

Така офіційна ратифікація зрівняє гарантії України з іншими двосторонніми договорами про безпеку, укладеними США з такими країнами, як Японія та Південна Корея.

Альтернативні механізми, наприклад президентський виконавчий акт, який був використаний як для Паризької кліматичної угоди, так і для Спільного всеосяжного плану дій щодо обмеження збагачення урану Іраном, є політичними зобов'язаннями, що не мають юридичної сили, а це означає, що майбутній президент не буде ними зобов'язаний. Отже, якщо офіційна ратифікація буде на порядку денному, Зеленський сподіватиметься, що це надасть Україні майбутні можливості впливати на Конгрес і забезпечить сильну та єдину підтримку.

Але, наголошує Ед Арнольд, навіть у цьому випадку існують ризики. Хоча Зеленський заявив, що гарантії безпеки "відповідають Статті 5", це основне зобов'язання альянсу є нестійким.

Цього літа в літаку на шляху до саміту НАТО в Гаазі Трамп зазначив: "Існує безліч тлумачень статті 5" – і він мав рацію. Стаття 5 відкрита для інтерпретації і була навмисно сформульована таким чином у 1949 році, щоб запобігти автоматичному втягненню США у третю велику війну на європейському континенті. Тому це не лише питання букви договору, а й його духу.

Звичайно, НАТО – це набагато більше, ніж просто Стаття 5. Заснований на руїнах Другої світової війни, це також альянс, побудований на економічній співпраці (Стаття 2), а також індивідуальній і колективній здатності протистояти збройному нападу (Стаття 3). Але якби Стаття 5 була легко відтворюваною, то альянси з такою силою були б створені по всьому світу. Насправді взаємні гарантії безпеки, підкріплені надійними військовими силами, є рідкістю.

Тому сумнівно, чи США насправді вирішать надати гарантію, яка може змусити їх безпосередньо втрутитися в Україну, особливо з огляду на те, що з 2014 року вони надавали виважену підтримку, з 2022 року послідовно блокували шлях країни до НАТО і вважали пріоритетом уникнення прямого втручання у війну.

Врешті, одна з основ воєнного мистецтва полягає в тому, що "ворог має право голосу". Отже, оскільки двосторонні переговори між США і Росією тривають паралельно з європейськими та українськими переговорами, позиція Путіна буде важливою, подобається це комусь чи ні. Росія хоче набагато ширшої угоди зі США щодо європейської безпеки – що вона чітко продемонструвала своїм початковим 28-пунктним мирним планом. А оскільки Путін досі відмовляється поступитися своїми максималістськими вимогами, залишається незрозумілим, на що погодиться Росія.

Зрештою, незалежно від того, наскільки сильною Зеленський вважає гарантію безпеки з боку Америки, її стійкість все одно може залежати від інтерпретації Путіна.

Американська розвідка: військові цілі Путіна в Україні не змінилися

фото: gettyimages

Шість джерел, обізнаних з діяльністю американських спецслужб, повідомили, що американські розвідники продовжують попереджати про те, що Путін не відмовився від своїх намірів захопити всю Україну та повернути собі частини Європи, що належали колишній Радянській імперії, навіть попри те, що переговорники прагнуть завершити війну, в результаті якої Росія втратить значну частину території, пише Reuters.

Ці звіти малюють картину, яка різко відрізняється від тієї, яку зображують президент США Дональд Трамп і його переговорники з питань миру в Україні, які заявляють, що Путін хоче покласти край конфлікту. За словами одного з джерел, найсвіжіший із цих звітів датується кінцем вересня.

Ця інформація також суперечить заявам російського лідера про те, що він не становить загрози для Європи.

Висновки США залишаються незмінними з моменту початку повномасштабного вторгнення Путіна у 2022 році. За інформацією джерел, вони в основному збігаються з думкою європейських лідерів і розвідувальних агентств про те, що Путін прагне заволодіти всією Україною і територіями колишніх країн радянського блоку, включаючи членів НАТО.

"Розвідка завжди стверджувала, що Путін хоче більше, – сказав член Комітету з розвідки Палати представників від Демократичної партії Майк Квіглі в інтерв'ю Reuters. – Європейці в цьому переконані. Поляки в цьому абсолютно переконані. Балтійські країни вважають, що вони перші".

Росія контролює близько 20% території України, включаючи більшу частину Луганської та Донецької областей, які складають промислове серце Донбасу, частини Запорізької та Херсонської областей, а також Крим, стратегічний півострів на Чорному морі. Путін стверджує, що Крим і всі чотири області належать Росії. Трамп тисне на Київ, щоб той вивів свої війська з невеликої частини Донецької області, яку вони контролюють, в рамках запропонованої мирної угоди, згідно з двома джерелами, обізнаними з цим питанням. Цю вимогу відкидають президент України Володимир Зеленський і більшість українців.

У суботньому дописі в X директор Національної розвідки Тулсі Габбард зазначила, що співробітники розвідки поінформували законодавців про те, що "Росія прагне уникнути більшої війни з Європою" і що дії її військ в Україні свідчать про те, що вона наразі не має можливості захопити "всю Україну, не кажучи вже про Європу".

Переговорники Трампа – його зять Джаред Кушнер і мільярдер-забудовник Стів Віткофф – протягом декількох тижнів вели переговори щодо 20-пунктного мирного плану з українськими, російськими та європейськими чиновниками.
Хоча американські чиновники заявляють, що вони досягли прогресу, залишаються серйозні розбіжності з питань території.

Переговорники зі США, України та Європи в понеділок під час переговорів у Берліні досягли широкого консенсусу щодо того, що, за словами чотирьох європейських дипломатів і двох джерел, обізнаних з цим питанням, є надійними гарантіями безпеки України від майбутньої російської агресії, підтриманими США.

Одне джерело та дипломат заявили, що ці гарантії залежать від згоди Зеленського віддати територію Росії. Однак інші дипломати заявили, що це не так і що альтернативні варіанти все ще розглядаються, оскільки Зеленський виключив можливість віддачі території.

За словами джерела, чисельність українських збройних сил буде обмежена 800 000 осіб. Однак кілька дипломатів заявили, що Росія прагне встановити нижчу межу, на що американці готові піти.

США надаватимуть розвіддані та іншу підтримку, а пакет буде ратифікований Сенатом США, заявили вони. За словами двох джерел, обізнаних з перемовинами, план Вашингтона також включатиме повітряне патрулювання над Україною за підтримки США.

"Є питання, на яке я все ще не можу отримати відповідь: що насправді дадуть ці гарантії безпеки?" – висловив обережність щодо цих пропозицій Зеленський.

У п'ятницю Путін не пішов на компроміси, хоча на щорічній пресконференції він заявив, що готовий обговорювати мир.
Він сказав, що його умови мають бути виконані, оскільки цього року його війська просунулися на 6 тисяч квадратних кілометрів.

Незрозуміло, як американські чиновники відреагували на вимоги Путіна. Віткофф раніше заявляв, що Росія має право претендувати на чотири області та Крим.

Деякі представники адміністрації Трампа визнали, що Путін може не погодитися на менше, ніж його початкова мета – завоювання України.

"Я не знаю, чи Путін хоче укласти угоду, чи Путін хоче захопити всю країну. Це те, про що він відкрито говорив, – заявив держсекретар Марко Рубіо. – Ми знаємо, чого вони хотіли досягти спочатку, коли почалася війна. Вони не досягли цих цілей".