Уже 10 років минуло з моменту розстрілів на вулиці Інститутській у Києві. Які подробиці за цей час було розкрито, та хто покараний за віддання і виконання злочинних наказів, читайте в матеріалі "Еспресо".
Про що у тексті:
У лютому 2014 року стався найбільш кривавий епізод з початку Революції Гідності. Навіть попри оголошене перемир'я, сутички між протестувальниками та озброєними спецпризначенцями тривали в Києві 18-20 лютого. До столиці прибували автобуси з активістами з різних регіонів України, щоб підсилити ряди протестувальників. Члени Беркуту намагалися прорватися на Майдан. З самого ранку учасники Революції Гідності розпочали наступ, намагаючись відсторонити силовиків.
Саме 20 лютого називають "кривавим днем", оскільки було вбито 48 майданівців, які брали участь у Революції Гідності, а також 4 працівники правоохоронних органів. Більш ніж 80 людей отримали серйозні поранення.
Революція Гідності охоплює період з 21 листопада 2013 до 22 лютого 2014 року. Все почалось з мирного протесту на Майдані Незалежності, який пізніше одержав назву "Євромайдан". Невдоволення громадян розпочалися після того, як владний режим Віктора Януковича відмовився підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, вибір якої підтримувала значна частина українського населення. Вже через декілька днів в столиці відбулась мирна хода та велике віче, багаточисельні мітинги почали проходити також в інших населених пунктах України. Звичайні люди виходили на вулиці з національними прапорами та Європейською символікою.
Вже 30 листопада відбувся перший жорстокий розгін Євромайдану спецпризначенцями "Беркут", значну частину протестувальників складали студентів, які залишилися чергувати на Майдані вночі. У результаті травми отримали близько 94 людей. Ця подія для більшості майданівців стала відправною точкою і початком Революції Гідності.
Ескалація протестів почалася по всій країні, вони переростали до масових акцій. Люди вимагали відставки уряду та президента. Вже з початку грудня на вулиці столиці виходять, за різними оцінками, від півмільйона до одного мільйона мітингувальників. Протестувальники дислокуються в Будинку профспілок та будівлі КМДА. У цей період відбувалися сутички між протестувальниками та правоохоронними органами, що призвели до численних жертв.
Згодом влада намагатиметься узаконити свої дії та прийме ряд "диктаторських законів", які порушували регламент та законодавчу процедуру. Вони мали суттєво обмежити свободи громадян та сьогодні визнані антиконституційними, адже передбачали обмеження свободи мирних зібрань, контроль над свободою слова в ЗМІ та Інтернеті, а також давали владним структурам більше повноважень у сфері покарання учасників протестних акцій, тобто криміналізувати опозиційні групи.
Люди, обурені такими ганебними та антидемократичними законами не стали терпіти. Протести за скасування "драконівських законів" проходили по всі країні, відбувалися віче та штурми адміністративних споруд, більшість супроводжувалися жорстоким затриманням учасників або побиттям. Однак, наприкінці січня 2014 року ВРУ відправила у відставку прем'єр-міністра Азарова, було скасовано частину антиконституційних законів, а також відбулось послаблення протестних дій в обмін на амністії для майданівців.
Фото: gettyimages
Здавалось, на цьому все могло закінчитись. Однак, українці пам'ятали першопочаткову мету Євромайдану та готові були боротися за свободу, демократичні засади та проєвропейський вектор розвитку. Тому було вирішено провести мирний протест біля будівлі парламенту 18 лютого, із закликом до народних депутатів проголосувати за повернення до положень Конституції 2004 року.
Вранці на вулицях, які проходять до будівлі Верховної Ради, зокрема на Інститутській та Михайла Грушевського, почались сутички між протестувальниками з Майдану та силовиками підсиленими "тітушками". Починаючи з 14-ї години, було зафіксовано перші випадки загибелі протестувальників, а сотні людей отримали поранення.
МВС та СБУ виставили ультиматум, вимагаючи людей зупинитися, погрожуючи почати "антитерористичну операцію". Силовики таки почали масштабний штурм барикад, використовуючи проти людей бронетранспортери, водомети, світлошумові гранати та вогнепальну зброю. Протестувальники на Майдані також відчули необхідність застосування вогнепальної зброї. Протягом 18-19 лютого загинуло 28 майданівців та 8 правоохоронців.
Кульмінацією протестів стала трагічна подія на вулиці в Інститутській навпроти виходу з метро Хрещатик. Силовики відкрили масовий вогонь по демонстрантам 20 лютого 2014 року. Це призвело до загибелі 48 людей і більше 80 мали вогнепальні поранення. Протести охопили більшу частину території України.
Того ж вечора Верховна Рада прийняла прийняла рішення про припинення "антитерористичної операції" та заборону використання спецпризначенцями насильства проти майданівців. Силові структури залишили урядовий квартал та центральні райони столиці. Верховна Рада також проголосувала за повернення до Конституції 2004 року, амністію для учасників протестів на Майдані. Крім того, було звільнено з посади голову МВС Віталія Захарченка.
У результаті Революції Гідності президент Янукович був змушений втекти з країни. Ці події також спричинили відновлення активної дискусії щодо політичного майбутнього України, її відносин з Росією та Європейським Союзом, а також стали символом боротьби за демократію та гідність.
Фото: ukurier.gov.ua (фотографія: Sergey Dolzhenko)
Герої Небесної Сотні - це хоробрі люди, які загинули протягом Революції Гідності, виступаючи на передовій боротьби за свободу, гідність та демократію в Україні.
Події, які відбулися 20 лютого стали переломною точкою в історії революції. Вибір залишити в минулому радянський стандарт взаємин між урядом та суспільством, незгода з обмеженням "багатовекторності" у зовнішньополітичному керівництві та утвердження розвитку України як демократичної європейської країни дорого коштувало українцям - людських життів.
Пам'ять про Героїв Небесної Сотні живе в серцях українського народу, а їхні імена стали символом мужності і відданості ідеалам, за які вони виступали. Щорічно 20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні, коли вшановують їхню пам'ять та подвиги. Це рішення законодавчо закріплено Указом Президента № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні" від 11 лютого 2015 року.
Слідчі органи, які проводили розслідування масових убивств 18-20 лютого, прийшли до висновку, що відповідальність за розстріл людей на Майдані покладена на "злочинну організацію" чиновників, зокрема представників силових відомств, керівництво яких було під контролем екс-президента Віктора Януковича. У вчиненні цих злочинів обвинувачуються члени злочинної групи, серед яких колишні високопосадовці, зокрема:
Що стосується тих, хто виконував злочинні накази, тут все теж досить складно. Провадження перебувають на різних етапах - деякі ще розслідуються, інші розглядаються в судах, а деякі вже мають вироки, що набрали законну силу або оскаржуються. У жовтні 2023 року на офіційному веб-порталі ДБР з'явилась інформація, що розслідування масштабної справи, пов'язаної з організацією розгону та розстрілів демонстрантів в лютому, було завершено, а обвинувальний акт вже передано до суду. "Це кримінальне провадження об’єднує в собі 1019 епізодів злочинного перешкоджання акціям протесту та налічує 1878 томів зібраних матеріалів", - повідомили в ДБР.
Протягом всього періоду розслідування подій на Майдані до суду були направлені акти обвинувачення стосовно 468 осіб, із них рішення суду про винесення вироку набули законної сили у відношенні 63 осіб.
Фото: ДБР
У жовтні 2023 року, Святошинський райсуд Києва оголосив про вироки беркутівцям, які брали участь у розстрілах на Інститутській 20 лютого 2014 року. Так, заступник командира полку Олег Янішевський отримав довічне ув'язнення, спецпризначенці Павло Аброськін та Сергій Зінченко були засуджені до 15 років позбавлення волі, Олександр Маринченко - до 5 років ув'язнення. Значна частина фігурантів знаходиться поза межами країни, їх судитимуть заочно. Крім того, багато проваджень на сьогодні знаходиться в судах або на етапі досудового слідства.
В Офісі Генерального прокурора повідомили, що станом на сьогодні закрито сім справ, пов'язаних із розстрілами, через закінчення терміну давності, ще 4 такі справи розглядає суд. "На сьогодні 7 справ закрито через термін давності, щодо 4 справ – їх ще розглядає суд. В інших справах такі клопотання не подані. Річ у тім, що чимало з тих, кого притягають до відповідальності у справах, які ми розглядаємо, є правоохоронцями. І закриття справ з нереабілітуючих підстав не дасть їм змоги надалі проходити службу в правоохоронних органах", – повідомив керівник Департаменту у справах Майдану Офісу Генерального прокурора Олексій Донський.