В Україні так і не створена єдина державна система розвитку військових технологій, - експерт Бадрак

Як надалі може розвиватися сфера оборонних технологій Еспресо розповів Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.

Указ президента Зеленського №59/20, який передбачав створення Агентства оборонних технологій – як певного аналога американської DARPA  (Defense Advanced Research Projects Agency або Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США) було видано ще 2020 року. Однак Кабмін указ глави держави не виконав.

“Слід нагадати, що від початку широкомасштабної війни чимало міністерств і відомств ініціативним шляхом долучилося до розвитку оборонних технологій - Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри), СБУ, ГУР МОУ, Держспецзв’язку серед кращих.  Дещо було створено як окремі ділянки національної системи, чимало досягнень відбулося "знизу" - у вигляді інноваційних рішень від підприємств. Однак, відсутність єдиного центру обумовила відставання України від ворожої Росії у цій критичній для армії сфері – саме це змушує повернутися до ідеї "єдиного центру", що координуватиме наявні ділянки”, - коментує експерт.

Йдеться про визначення пріоритетних для розвитку зразків озброєнь, уніфікації, стандартизації, розв’язання питання інтелектуальної власності та ще чимало іншого. Серед суміжних питань цілеспрямоване залучення коштів держави, приватного бізнесу та іноземних інвестицій у розвиток саме пріоритетних, тобто визначених головним замовником для майбутньої закупівлі, озброєнь. 
Мінцифри з літа 2022 року (спільно з Міноборони, Генштабом ЗСУ, Держспецзв’язку) започаткувало "Армію дронів", що дозволило забезпечити дронами понад 200 підрозділів, - згадує експерт. Згодом з’явилася державна платформа Brave1, а з 2023 року вже й конкурс Drone Hackathon – перші спроби постановки завдань для промисловості, що дуже схоже на принцип роботи DARPA. 

“Однак проблемами розвитку стала обмеженість можливостей Мінцифри, фактично робота майже винятково з приватним сектором у рамках розвитку не капіталомістких проєктів. А це означає також і обмеженість вибору пріоритетних розробок”, - зауважує Бадрак.

Щодо зразків для наслідування, експерт вважає логічним втілення ідей, які вже давно стали традиційними в Європі та Ізраїлі: вони передбачають розвиток відповідних структур всередині Міноборони.

“Можна "не вигадувати велосипеда", а просто інтегрувати певні національні, народжені війною, особливості. Набагато важливішим питанням є людський фактор – хто міг би реалізувати таку ідею? Можливо, було б непогано, якби глава держави довірив таку справу "справжньому практику", тому ж Михайлу Федорову, який "зробив" Brave1 із його "хакатонами". Або хоча б реальному промисловцю, що пройшов усі щаблі оборонних виробництв… Саме випадок, коли "кадри вирішують усе", - резюмує Бадрак.