"Вони повинні взяти на себе шість зобов'язань": команда Трампа щодо потенційних перемовин з Іраном

Про це інформує чиновник та джерело, обізнаних із ситуацією — передає Axios.

Зазначається, що Єгипет і Катар поінформували США та Ізраїль про готовність Ірану до переговорів, однак Тегеран висуває власні умови — припинення вогню, гарантії тривалого миру та виплату компенсацій.

"На нашу думку, ми загальмували розвиток Ірану", — заявив американський чиновник, висловивши переконання, що Тегеран зрештою сяде за стіл переговорів. За його словами, США наполягають на тому, щоб Іран узяв на себе шість зобов’язань:

• Відмова від ракетної програми на п’ять років.
• Повне припинення збагачення урану.
• Виведення з експлуатації реакторів на ядерних об’єктах у Натанзі, Ісфахані та Фордо, які США та Ізраїль бомбили минулого року.
• Суворі протоколи зовнішнього спостереження за створенням та використанням центрифуг і пов’язаного з ними обладнання, яке може сприяти розвитку програми створення ядерної зброї.
• Договори про контроль над озброєнням з країнами регіону, що передбачають обмеження кількості ракет не більше ніж 1 000.
• Відмова від фінансування таких проксі-організацій, як "Хезболла" в Лівані, хусити в Ємені або "Хамас" у Газі.

Читайте також: Провал всієї концепції безпеки країн Перської затоки: військовий аналітик Купер про операцію США в Ірані

Водночас Іран уже неодноразово відхиляв частину цих вимог, а керівництво в Тегерані наголошує на складності переговорів із президентом, який раніше вступав у діалог, але згодом міг різко його зірвати.

Крім того, за словами джерел, радники Дональда Трампа прагнуть бути готовими до можливого початку переговорів з Іраном уже найближчим часом.

Ескалація конфлікту на Близькому Сході

Нагадаємо, як останніми тижнями протистояння на Близькому Сході перестало бути локальним і почало охоплювати дедалі більше країн регіону. Ізраїль завдав удару по іранському газовому родовищу "Південний Парс" - ключовому елементу енергетичної інфраструктури Ірану та частині найбільшого у світі газового родовища, яке країна ділить із Катаром.

7 березня президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран утримуватиметься від атак по сусідніх країнах, якщо їхню територію не використовуватимуть для дій проти Ірану.

Втім уже того ж дня ситуація різко загострилася. У Міністерстві оборони ОАЕ повідомили, що їхні сили ППО перехопили 15 балістичних ракет і 119 безпілотників.

Наступного дня Емірати вперше завдали удару у відповідь по території Ірану - ціллю став завод з опріснення води. У відомстві заявили про готовність "рішуче реагувати на будь-які загрози" і захищати національні інтереси.

У відповідь Іран атакував об’єкти в країнах Перської затоки, зокрема в Катарі, Саудівській Аравії та Кувейті, заявивши, що енергетична інфраструктура регіону відтепер розглядається як "законна ціль".

Зокрема, у катарському промисловому центрі Рас-Лаффан, де розташований один із найбільших у світі комплексів зі скрапленого природного газу - після ракетного удару спалахнула пожежа та зафіксували значні руйнування.