У Києві покажуть антивоєнні офорти Франсіско Гойї

З огляду на жорстку цензуру, «Жахи війни» не були опубліковані за життя Гойї, повідомляє Еспресо.TV з посиланням на i-pro.kiev.ua.

Художник надрукував лише пробну серію відбитків, яку подарував своєму другу – історику мистецтв Сеану Бермудесу. Цей зшиток Гойя назвав «Фатальні наслідки кривавої війни Іспанії з Наполеоном та інші вражаючі видіння» (Fatales consequencias de la sangrienta guerra en España con Buonaparte, Y otros caprichos enfáticos). На кожній гравюрі  він від руки написав номер та назву. Відколи у 1828 році Гойя був змушений емігрувати, авторські мідні дошки зберігав його син Хав’єр.

Лише у 1863 році Королівська Академія красних мистецтв у Мадриді вперше видала повну серію, давши їй назву «Жахи війни» (Los Desastres de la Guerra).  Номери та оригінальні написи на аркушах (навіть з орфографічними помилками Гойї) були скопійовані з альбому Бермудеса й вигравірувані на мідних пластинах, з яких здійснювався друк. Академія декілька разів повторювала наклад, востаннє – у 1937 році.

Музей Ханенків придбав гравюри у художника М.А. Шарнова напередодні Другої світової війни, у квітні 1941 року. Це відбитки четвертого видання 1906 року, які знавці високо цінують, зокрема завдяки якості паперу.

Довідка: Франсіско-Хосе де Гойя - найвидатніший іспанський художник і гравер з часів так званої іспанської золотої доби (XVI—XVII ст.). На думку мистецтвознавців, Гойя був першим художником, який побачив війну саме як Абсолютне Зло. В його офортах не лишилося ані ефектних батальних сцен 18 століття, ані струнких вершників 19-го, ані відчайдушних атак, ані героїчних фортець в облозі. Лише тотальна катастрофа: вірусна епідемія божевілля, через яку люди забувають, що вони є люди. Як наслідок, їм шлють кари небесні: голодомор, розруху, братовбивство, зневіру й повернення диктатури.

Гойя працював над антивоєнною серією гравюр у 1810 – 1820 роках і втілив у 80 аркушах свій травматичний досвід участі в подіях Піренейської війни. У 1808 році Наполеон, скориставшись народним повстанням в Іспанії, почав завоювання країни, що була політично і стратегічно важливою для французів, оскільки мала контрольований доступ до Середземного моря.

Початкові аркуші серії «Жахи війни», від  2 до 47, є свідченням репортера, чи навіть «стрімера», який наживо бачив наслідки облоги Сарагоси, бої та партизанські акції поблизу Мадрида. Ряд гравюр (48 – 64) документує сцени голодомору, що вразив столицю у 1811 – 1812 роках й забрав 20 тисяч життів. Сімнадцять останніх аркушів серії – символічні видіння Гойї, роздуми про долю, як він казав, «розчленованої» країни, де після років кривавих воєнних випробувань відновилися деспотична монархія Бурбонів і тортури інквізиції.

Всі малюнки Гойї зібрані у восьми альбомах, які позначені літерами від А до Н. Альбоми показують, як змінювалось відношення Гойї до малюнків: від невеличких коментарів, що виконували допоміжну функцію, до розлогого їх трактування, що само вже є окремою працею і має свою особисту художню цінність.