Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на Twitter Адміністрації президента України.
"Законопроект 3524 щодо внесення змін до Конституції в частині правосуддя відповідає вимогам ст. 157 та 158 Конституції України, - КСУ", - йдеться у повідомленні.
Згідно ст. 157, Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України.
Також, відповідно до цієї статті, Основний Закон не може бути змінений в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Згідно ст. 158, законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою і не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Після позитивного висновку КС Рада може прийняти у першому читанні законопроект 226 голосами, а на наступній черговій сесії - у другому читанні 300 голосами.
Висновки Конституційного суду є остаточними і не підлягають оскарженню.
Водночас експерти говорять про недоліки цих змін. Так, колишній народний депутат, один з представників України в Європейській комісії "За демократію через право" ("Венеційська комісія") Володимир Пилипенко вважає, що основним недоліком проекту змін до Конституції в частині правосуддя є збереження впливу президента на судову владу.
"Перехідними положеннями передбачається, що до 31 грудня 2017 року створення, реорганізацію і ліквідацію судів буде здійснювати президент самостійно. Таким чином, вплив президента… суттєво збільшиться і може призвести до того, що механізм "створення-ліквідація судів" буде використовуватися для боротьби з "невигідними" суддями", - цитують Пилипенка "Українські новини".
Також, за його словами, ще одним недоліком є і те, що Верховна Рада відсторонюється від процесу призначення суддів на посади, а президент - ні.
Він зазначив, що глава держави може впливати на процес призначення суддів, приміром, протягом тривалого періоду часу не видавати указ про призначення тієї чи іншої людини, запропонованої Вищою радою правосуддя на посаду судді.
Також серед недоліків те, що Рада позбавляється права звільняти генерального прокурора шляхом вираження йому недовіри.
На думку Пилипенка, такі зміни посилюють повноваження глави держави у сфері кадрових перестановок щодо посади генерального прокурора, а, як наслідок, збільшиться вплив президента на всю систему прокуратури.
Крім того, зміни торкнуться і адвокатури, зокрема, людина, сім'я якої має середній дохід, не буде мати права на безоплатну правову допомогу, а вартість адвокатських послуг, як правило, є надто високою для сімейного бюджету цієї категорії осіб.
Перевагами законопроекту Пилипенко вважає скасування випробувального п'ятирічного строку для суддів.
Також серед переваг реформи позбавлення Ради права призначати суддів безстроково, звільняти їх з посад, а також надавати згоду на їх арешт і затримання.