Російський супутник "Метеор-М" загубився в космосі, а можливо впав в океан. Що сталося з іншими 18-ма

Запущений з російського космодрому "Восточний", що знаходиться в Амурській області супутник "Метеор-М" пропав і, можливо, впав в Атлантичний океан

Про те, що супутник не вийшов на цільову орбіту повідомили на сайті "Роскосмосу".

Під час виведення супутника "Метеор-М" сталася нештатна ситуація. Майже через три години після запуску стало відомо, що фахівці, які контролюють виведення на орбіту супутника, так і не отримали сигнал від космічного апарату.

Чому так відбулося

Причиною аварії став людський фактор: за попередніми даними, виникла помилка в польотному завданні ракети-носія і розгінному блоці "Фрегат", у результаті чого перший імпульс був виданий не в тій орієнтації, яка була необхідна. 

Структура супутника "Метеор-М"

За даними джерел російського "Інтерфаксу" в ракетно-космічній галузі, супутник міг впасти в Атлантичний океан. Апарат був застрахований на 2,6 мільярда рублів.

Читайте також: Ракета, що полетить на Марс. В NASA показали, як будують найпотужніший апарат в історії

Головний блок у складі розгінного блоку "Фрегат" і космічного апарату "Метеор-М" був виведений на задану проміжну орбіту. Однак у ході першого планового сеансу зв’язку із космічним апаратом не вдалося встановити зв’язок через його відсутність на цільової орбіті. У Роскосмосі повідомили, що в даний час ведеться аналіз інформації.

Це був другий в історії цивільного космодрому "Восточний" запуск, який відбувся в 8:41:45 за московським часом. Місія була не поодинока: розгінний блок "Фрегат" повинен був вивести на орбіту апарат гідрометеорологічного забезпечення "Метеор-М" і малі космічні апарати додаткового навантаження.

Всі початкові етапи польоту ракети-носія пройшли штатно. Через 9 хвилин 23 секунди головний блок відокремився від третього ступеня ракети-носія, і розгінний блок "Фрегат" почав програму виведення космічних апаратів, яка повинна була тривати більше 5 годин.

Що сталося з іншими апаратами

Поки що лишається невідомим і те, як пройшло виведення решти супутників. Це 18 так званих малих апаратів IDEA, "Бауманец-2", групи КА SEAM, AISSat і LEO Vantage, які повинні були опинитися на орбітах від 600 до 1000 км.

Читайте також: Марс, позаземне життя та 9-та планета. Як люди за рік наблизились до зірок

Це не перший "фейл"з космічними запусками: схожа ситуація виникла з літнім груповим запуском супутників, який відбувся 14 липня цього року з космодрому "Байконур". Тоді в космос відправили апарат "Канопус-В-ІК" і ще 72 малих космічних супутника. Однак у кінці літа стало відомо, що далеко не всі супутники вийшли на зв’язок і опинилися на розрахункових орбітах.

Так само, не вийшли на зв’язок два малих апарати МКА-Н російської космічної компанії "Даурія Аероспейс", за допомогою яких Роскосмос планував оцінити потенціал мікросупутникової технології CubeSat, що набирає популярності в світі.

Невдача спіткала і супутник "Маяк", перший російський "народний" апарат, створений за підтримки Московського політехнічного університету. Очікувалося, що після виходу на орбіту він розгорне сонячний відбивач у формі піраміди і його стане видно з поверхні Землі, наче яскраву зірку. Однак із невідомих причин "піраміда" не розгорнулася, і експеримент не вдався.