Про це повідомляє прес-служба Комітету виборців України.
Так, українські нардепи реєструють у середньому 1,8 тис. законопроектів на рік. Для порівняння, у Норвегії ініціюють у середньому 5 законопроектів на рік, у Швейцарії – 6, у Греції – 13, у Австрії – 46, у Великій Британії – 66, в Ісландії – 71, у Данії – 74, у Португалії – 115, у Бельгії – 227, у Фінляндії – 257, у Франції – 337, в Італії – 644.
Таким чином, депутати Верховної Ради ініціюють у 300 разів більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, в 140 разів більше, ніж у Греції, у 39 разів більше, ніж в Австрії, у 25 разів більше, ніж у Великій Британії, Ісландії та Данії, у 15 разів більше, ніж у Португалії, у 8 разів більше, ніж у Бельгії та Фінляндії, у 5 разів більше, ніж у Франції та втричі більше, ніж в Італії.
Читайте також: Для чого потрібен пакет законів про Донбас
"Більшість поданих законопроектів – це так званий низькоякісний законодавчий спам. Кожен другий проект закону отримує негативні висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради, кожен третій - міністерства фінансів. Народні депутати фактично діють за олімпійським принципом, відповідно до якого головне не перемога, а участь. Адже законами стають лише 12% поданих законопроектів", - заявив на прес-конференції "Верховна Рада: підсумки 2017 року" голова КВУ Олексій Кошель.
Читайте також: Що змінить законопроект про реінтеграцію Донбасу. Основні положення
При цьому тенденція щодо кількості законопроектів упродовж останніх років всеж-таки зменшується. Так, у 2017 році було зареєстровано 2367 законопроектів, тоді як у 2016 році - 3226, а в 2015 році - 4279 законопроектів.
Крім того, за даними КВУ, 56 нардепів пропустили 90% голосувань у 2017 році, а один нардеп - Євген Бакулін з "Опозиційного блоку" - взагалі не проголосував жодного разу за рік.
Серед топ-10 нардепів-прогульників - Євген Бакулін, Сергій Льовочкін ("Опозиційний блок"), Вадим Рабінович ("Опозиційний блок"), Євгеній Мураєв (позафракційний), Віталій Чепинога (БПП), Денис Дзензерський ("Народний фронт"), Костянтин Жеваго (позафракційний) та Юхим Звягільський ("Опозиційний блок").
Із 4553 голосувань упродовж року Сергій Льовочкін взяв участь у 14 голосуваннях, Вадим Рабінович – у 17, Євгеній Мураєв - у 18, Віталій Чепинога - у 43, Денис Дзензерський - у 54, Костянтин Жеваго - у 57, Юхим Звягільський - у 106. Євген Бакулін не натискав "за", "проти", "утримався" жодного разу за рік. Також жодного разу не проголосували нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко.
У КВУ також зазначили, що 40 народних депутатів майже не голосували в грудні 2017 року, пропустивши понад 90% голосувань. Із них 13 є членами "Опозиційного блоку", 11 - позафракційними, по 5 із ВО "Батьківщина" та БПП, по два - з "Волі Народу" та "Народного фронту", по одному - з РПЛ та "Відродження".
Серед нардепів, які майже не голосували в грудні, зокрема, Євгеній Мураєв, Вадим Рабінович, Дмитро Ярош (не проголосували жодного разу за місяць), Олесь Довгий (11 голосувань), Юрій Бойко (19), Дмитро Добкін (20), Володимир Парасюк (24), Сергій Ківалов (29), Наталія Королевська (30).
При цьому в 2015 та 2016 роках, коли було проведено 3618 та 3417 голосувань відповідно, один нардеп брав участь у середньому в 55% і 54% голосувань. У 2017 році цей показник зменшився до 42%.
Упродовж грудня відбулося 11 пленарних засідань, на яких в середньому були присутні 330 народних депутатів із 423. Серед фракцій та груп найкраще відвідували засідання депутати "Народного Фронту" та "Блоку Петра Порошенка", найгірше – "Волі Народу".
У середньому на пленарних засіданнях ВР було зареєстровано 85% депутатів "Народного фронту" (69 нардепів), 83% – БПП (114), 78% - ВО "Батьківщина" (15), 76% - позафракційних (38), 75% - "Самопомочі" (18), 72% - Радикальної партії Олега Ляшка (15), 70% - "Відродження" (18), 69% - "Опозиційного блоку" (29), 61% - "Волі Народу" (10).