Як пише Science Alert, поховання було зроблене приблизно 5100 років тому. Зараз це передмістя Фальчепінг.
В зубах однієї з покійних - дівчини приблизно 20 років знайшли фрагменти ДНК бактерії Yersinia pestis, більше відомої як чумна паличка. Трошки пізніше аналогічні сліди захворювання знайшлися в кістках інших померлих.
Науковці порівняли знайдений штамм з сучасним геномом чумної палички і з іншими знахідками минулих часів. З'ясувалося, що знайдений збудник чуми є як мінімум близьким родичем східноєвропейським формам чуми, які раніше вважалися предками для бактерій Yersinia pestis. Разом з тим, в її ДНК присутня безліч нехарактерних для інших різновидів мутацій.
Як констатують вчені, таке поєднання ознак характерно для мікроба, що швидко поширюється на нові для нього території. У випадку з чумою це, ймовірно, означало загальноєвропейську епідемію, яка сталася в ті часи.
Власні ДНК останків показали, що це були "чисті" європейці кам'яного віку, без домішки представників ямної культури, міграція яких на захід з прикаспійських і причорноморських степів незабаром приведе до глибоких змін на континенті та принесе чуму.
Саме у них був знайдений штам чумної палички, який досі вважався найдавнішим (4800 років), і не дивно, що вони могли познайомити з нею Європу. Однак нові дані свідчать, що епідемії були тут ще до появи мігрантів.
За словами вчених, поселення, що існували на території сучасних Румунії, Молдови, України з населенням у 10-20 тисяч людей були величезні але неймовірно брудні. Орди гризунів, склади запасів та безліч інших факторів могли слугувати ідеальним інкубатором для розвитку епідемії, а та могла поширюватись торговими шляхами.
Дві гілки існуючих сьогодні штамів Y. pestis виділилися 5100 і 5300 років назад. Однак геном штаму зі шведського поховання виявився давнішим і належав до окремої гілки, що відокремилася близько 5700 років тому. Відповідно, загальний предок цих бактерій повинен був існувати і вбивати людей набагато раніше. Точний момент появи чуми залишається загадкою.