Ольга Лень: Наступ у Придністров'ї як елемент психологічної війни

До 22 квітня про Придністров‘я майже не згадували. І раптом пішло "кучно". Заява заступника командувача військами Центрального військового округу РФ Рустама Міннекаєва про прохід до Придністров‘я. В Держдуму РФ внесли пропозицію визнати незалежність Придністровської республіки. Вибухи і обстріли з мінометів в Тирасполі.

Далі російськими пабліками почали ширитися розповіді, що Румунія і Україна мають намір атакувати Придністров‘я. Якби це написав тільки відомий алкоголік і колишній депутат Держдуми Сергій Марков, то можна було б посміятися і забути.




Але несподівано українські журналісти і лідери думок, відразу після появи отаких російських повідомлень, як на скрінах, почали писати про превентивний удар на Придністров‘я. Аргументували його необхідність досить маніпулятивно використовуючи болючу для суспільства тему заблокованих в Маріуполі. Як відволікання сил і засобів на удар в інший бік може допомогти бійцям в Маріуполі, не дуже переконливо було описано. Зате очевидний ігнор позиції Молдови в цьому питанні впадав в очі.

Скріни з закликами до удару понеслися російськими соцмережами. В Придністров’ї оголосили "жовтий рівень" небезпеки. Щоб виправдати його необхідність росіяни розповсюдили фейкове повідомлення ніби як від українського СБУ. Жителі невизнаної "Придністровської молдавської республіки" отримали СМС, від імені начебто Збройних сил та спецслужб України. В них міститься попередження про "ракетний та артилерійський" удар по території "ПМР".


Молдова заявляє про провокативні дії. Український ГУР Міноборони заявляє про провокативні дії. І може навіть дійсно будуть якісь провокативні рухи російський військових в ПМР. Але як на них реагувати?

Найбільша помилка була б вдатися до превентивних ударів. Цього не повинно бути. Не буду стверджувати, ніби загрози з ПМР зовсім немає. Там є 3 тисячі російських військових, якась кількість місцевих може бути мобілізована і є великий арсенал зброї. Але відбити атаку звідти не буде великою проблемою для сил оборони України. А от наступ відволіче значні сили і ресурси і проблемою стане.

Я стверджую і наполягаю - тему Придністров‘я витягли саме зараз не для того, щоб відтягти сили ЗСУ від Донбасу. Це виникло спеціально напередодні зустрічі міністрів оборони 43 країн на авіабазі ВПС США у Рамштайні, де обговорюється ключове для долі Європи питання - постачання зброї до України. І вже ясно, що мова піде про наступальне озброєння. Саме для цього треба така широка підтримка і ця зустріч. Сьогодні має вирішитися, чи Захід готовий дати Україні підтримку не просто аби мінімізувати наслідки російської агресії. А допомогти Україні перемогти, вибити росіян з української території і завдати Путіну рішучої поразки.
Світ вже готовий допомогти Україні перемогти. Про це свідчить заява міністра збройних сил Великої Британії Джеймса Гіппі, що Україна має право атакувати об'єкти в Росії, адже росіяни спровокували війну і є агресорами. На це натякає позиція Китаю, який у відповідь на чергові роздуми Лаврова про застосування ядерної зброї, категорично заявив, що ядерна війна неприпустима. Тобто, РФ вказали, що навіть союзники не приймають ядерний шантаж. А тільки цей шантаж утримує Україну від знищення ракетних установок, військових баз і арсеналів на території РФ.

І от що б сталося якби Україна атакувала Придністров’я сьогодні, коли ми як ніколи близькі до переламу у війні? Нам не дали б наступального озброєння. Тому що росіянам дуже легко було б підкинути своїй агентурі в урядах Заходу аргумент, що озброєна Україна небезпечна і є загрозою для сусідів.

Тому, як не тривожно звучать повідомлення з ПМР, ми маємо зберігати холодний розум. Тільки Молдова має право і обов‘язок усунути загрозу з Придністров‘я. Не Україна, ні в якому разі. І навіть якщо буде пропозиція Молдови до України ввійти в ПМР, наша відповідь повинна бути - не зараз. Ми повинні тільки оборонятися в цій історії. Буде напад - буде відповідь. Не раніше.