Паризька декларація та шлях до ЄС: що привезли Зеленський з командою після переговорів і як відреагувала РФ

Париж: саміт "коаліції охочих" і розмова Зеленського з Макроном

фото: 2itv.com

До початку засідання "коаліції охочих" у Парижі Володимир Зеленський окремо зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном.. Лідери обговорили можливості України протидіяти російському терору, а також захист і підтримку, яка доможе зміцнити позиції Києва у дипломатичному процесі.

"Кожне постачання ракет для ППО зберігає життя і посилює шанси для дипломатії. Саме тому кожна зустріч має приносити конкретний результат – нові рішення щодо ППО, нові пакети допомоги, нові спроможності для захисту неба", – зазначив український президент перед тим, як вирушити на засідання.

Саміт "коаліції охочих" у Єлисейському Палаці зібрав рекордну кількість учасників найвищого рівня. У ньому взяли участь лідери 27 країн, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії, а також керівники ЄС і НАТО. Окрім того, до обговорень долучились представники команди Президента Сполучених Штатів Америки – Стівен Віткофф і Джаред Кушнер, посол США у Франції Чарльз Кушнер та генерал Алексус Гринкевич.

Ключовою темою паризького саміту стала спроба конкретизувати рамки безпеки для України на випадок припинення вогню та подальшого врегулювання воєнних дій. Зокерма, учасники говорили про принципи "справедливого й тривалого миру" відповідно до Статуту ООН, а також про те, як зробити домовленості не декларативними, а практичними.

Як заявив опісля Емманюель Макрон, європейці, американці та українці домовилися про "надійні" гарантії безпеки для Києва. Він підкреслив, що ці гарантії є "ключем до забезпечення того, що мирна угода ніколи не означатиме капітуляцію України і що мирна угода ніколи не означатиме нової загрози для України".

За підсумками зустрічі були підписані важливі документи. Йдеться про спільну декларацію всіх країн "коаліції охочих" та тристоронню декларацію Франції, Великої Британії та України. 

"Цими документами ми посилюємо подальшу юридичну роботу в країнах – із парламентами, щоб у момент, коли дипломатія спрацює на завершення війни, у нас була повна готовність розмістити сили "коаліції охочих". Деталі пропрацьовані в системі інших документів", – пояснив згодом Володимир Зеленський.

Представляючи план довгострокових гарантій безпеки для Києва, європейські союзники та США заявили про свою єдність у підтримці України. 

Тим часом генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав прогрес у практичних аспектах забезпечення справедливого і тривалого завершення війни проти України. Як зазначили на офіційному сайті альянсу, він високо оцінив зусилля США з досягнення миру та зобов’язання союзників сприяти гарантіям безпеки.

Що за гарантії, які наміри декларує "коаліція охочих" і яка роль у цьому США

фото: president.gov.ua

У спільній підсумковій заяві "коаліція охочих" заклала основи для п’яти ключових компонентів: лідерства США в моніторингу припинення вогню, довгострокової підтримки ЗСУ, можливого розгортання багатонаціональних сил, пакету допомоги Україні на випадок повторної агресії РФ, а також тривалої співпраці з Україною у сфері оборони.

Моніторинг та перевірка припинення вогню під егідою США передбачає створення системи безперервного та надійного моніторингу припинення вогню, до якої долучаться країни-члени коаліції. 

Довгострокова підтримка ЗСУ полягає в озброєнні, фінансуванні, тренуванні військових, а також у технологіях та спроможностях, які мають лишатися стабільними й після можливої паузи в бойових діях.

"Коаліція домовилася продовжувати надавати Збройним силам України критично важливу довгострокову військову допомогу та озброєння для забезпечення їхньої стійкої боєздатності, оскільки вони залишатимуться першою лінією оборони та стримування", – йдеться у заяві.

Багатонаціональні сили для України, сформовані коштом внесків коаліціянтів, мають бути спрямовані на підтримку відновлення українських збройних сил та забезпечення стримування. Проте конкретно на відправлення своїх військових на територію країни погоджуються далеко не всі учасники.  

Зобов'язання щодо надання підтримки Україні у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії можуть включати використання військових можливостей, розвідувальної та логістичної підтримки, дипломатичних ініціатив, а також введення додаткових санкцій.

"Ми домовилися продовжувати розвивати та поглиблювати взаємовигідне співробітництво з Україною у сфері оборони, зокрема: у галузі підготовки кадрів, спільного виробництва в оборонній промисловості, зокрема з використанням відповідних європейських інструментів, та співробітництва у сфері розвідки", – додають в "коаліції охочих" щодо останнього, п’ятого, компоненту.

За словами Володимира Зеленського, на саміті також прийняли рішення створити координаційну групу США – Україна – Коаліція в оперативному штабі "коаліції охочих" у Парижі. Він розповів, що з американською командою відбулося детальне обговорення щодо моніторингу дотримання миру.

"Америка готова працювати щодо цього. Це для нас дуже важливо. Один із найбільш важливих компонентів – це стримування, це інструменти, які не допустять нової російської агресії", – підкреслив український президент.

Своєю чергою Стівен Віткофф зазначив, що сторони працюють над важливими документами про досягнення миру й відновлення України та вже мають суттєвий прогрес на цьому шляху. Він додав, що нова угода відкриває широкі можливості для українського народу.

Під час спільної роботи коаліція також визначила, які країни готові брати лідерство в елементах гарантування безпеки на землі, у небі, на морі та у відновленні України. 

Зокрема, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив про готовність країни долучитися до гарантій безпеки для України та всієї Європи після досягнення мирної угоди шляхом залучення винищувачів Gripen для повітряного спостереження, морських ресурсів для розмінування Чорного моря, а також продовження навчання українських військових офіцерів.

Бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер за підсумками засідання зазначив, що частка зусиль для збереження миру в Україні після війни з боку Бельгії стосуватиметься морських і повітряних можливостей

"Об'єднаний Захід може досягти результатів, які формують історію та забезпечать мир", – підкреслив Барт де Вевер.

Натомість премʼєрка Італії Джорджа Мелоні, попри те, що підтверджує підтримку Римом українській безпеці, відмовилася від відправки військових в Україну в межах гарантій безпеки.

Тим часом прем’єр Іспанії Педро Санчес відзначив, що Іспанія завжди підтримувала Україну економічно, військово та гуманітарно, приймаючи тисячі українців. А зараз країна готова розглянути відправку своїх військових для підтримки миру. Якщо перемир’я буде оголошене.

Ще один важливий крок у домовленостях відбувся одразу після завершення саміту – Україна, Велика Британія та Франція підписали тристоронню декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил.

"Ми підписали Декларацію про наміри щодо розгортання військ в Україні в разі укладення мирної угоди. Це є важливою частиною нашого непохитного зобов'язання підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, – розповів після підписання прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. – Це відкриває шлях для створення правової бази, за якою британські, французькі та партнерські війська могли б діяти на території України – забезпечувати безпеку повітряного та морського простору України, а також відновлення збройних сил України на майбутнє". 

Серед іншого він також повідомив, що "після припинення вогню Велика Британія та Франція створять військові центри по всій Україні та побудують захищені об'єкти для зберігання зброї й військового обладнання для підтримки оборонних потреб України".

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що створення багатонаціональних сил має стати "своєрідною гарантією" безпеки для України після припинення вогню. За його словами, підготовка таких сил уже триває.

Володимир Зеленський наголосив, що підписана Декларація про наміри є сигналом "серйозної налаштованості" партнерів і дозволяє надалі "працювати над юридичними зобовʼязаннями". Разом із тим дещо згодом, відповідаючи на запитання журналістів щодо "ядерної парасольки", він сказав, що у межах європейських гарантій безпеки для України вона не обговорюється.

Проте варто зауважити, що для того, аби декларації про наміри перетворилися у реальні рішення, їх мають зрештою затвердити в уряді кожної окремої країни.

Робота команди у французьких полях: зустрічі та нові раунди обговорень

фото: president.gov.ua

Поряд із зустрічами лідерів країн у тому ж таки Парижі відбувалися не менш важливі робочі процеси між українською командою та союзниками.

Як повідомив новий голова ОП Кирило Буданов, українська делегація мала плідну розмову з радниками з питань національної безпеки та зустріч із делегацією США. Сторони обговорили гарантії безпеки та координацію подальших кроків для наближення справедливого миру. Окрім того, він провів професійну зустріч із колегами з французької воєнної розвідки та особисто її керівником – генералом Жаком Лангладом де Монгро.

"Не вся інформація може бути публічною, але конкретні результати вже є, робота триває", – підсумував Буданов, наголошуючи, що українські національні інтереси будуть захищені.

На командних переговорах Україну представляють Рустем Умєров, Андрій Гнатов, Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія та Олександр Бевз.

За словами Рустема Умєрова, одна із розмов була зосереджена на конкретних параметрах безпекових гарантій, стримуванні російської агресії та логіці подальших кроків мирного процесу.

"Важливо, що підходи дедалі більше переходять із площини політичних заяв у площину практичних рішень. Є чітке розуміння покрового руху у напрямку реалізації домовленостей. Саме така робота створює основу для реального й стійкого миру", – вважає секретар РНБО.

Черговий раунд консультацій на території Франції відбувся зі спецпосланцес США Стівом Віткоффом, послом Чарльзом Кушнером, Джаредом Кушнером, а також співробітником Білого дому Джошем Груенбаумом. Тут, як зазначив Умєров, учасники "предметно обговорили ключові елементи базової рамки завершення війни".

"Фактично готовий до фіналізації на найвищому рівні з Президентом Сполучених Штатів двосторонній документ про гарантії безпеки для України. Важливо, що Україні вдається і надалі об’єднувати роботу європейських та американської команд, і спільно обговорили, зокрема, документи щодо відновлення та економічного розвитку. Були обговорені й складні питання з базової рамки для закінчення війни, і українська сторона представила можливі варіанти фіналізації цього документа. Розуміємо, що американська сторона буде спілкуватися з Росією, і очікуємо фідбек", – додав за результатами доповіді секретаря РНБО Володимир Зеленський.

Україна фокусі Кіпру та Євросоюзу: відкриття перших переговорних кластерів та посилення ППО

фото: president.gov.ua

Поки українська команда залишилась продовжувати роботу у Франції, дипломатичний трек Зеленського продовжився на Кіпрі, в Нікосії. І мав дві основні складові. 

Після свого прибуття Володимир Зеленський мав зустірч у двосторонньому форматі з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом, адже саме Кіпр перебрав цьогоріч головування у Раді Європи. Лідери обговорили підтримку євроінтеграції України під час головування дружньої країни та якнайшвидше відкриття переговорних кластерів. Також у розмові йшлося про оборонну підтримку України, посилення ППО, постачання дронів, участь Кіпру в програмах PURL і SAFE та низку інших дипломатичних моментів.

На тлі усіх формальних церемоній відбулася також ширша зустріч Зеленського – із президентом Євроради Антоніу Коштою, президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом.

Одним із центральних акцентів обговорень став реальний прогрес України на шляху до членства в ЄС, а власне відкриття переговорних кластерів – паралельно в Україні та Молдові, оскільки дві країни рухаються до вступу фактично разом.

"Безпека України – це безпека Європи. Разом ми будемо працювати над досягненням справедливого і тривалого миру, – сказала Урсула фон дер Ляєн у своїй промові на церемонії відкриття головування Кіпру. – І ми будемо продовжувати просувати Україну і Молдову на шляху до нашого Європейського Союзу – бо вільна і процвітаюча Україна та об'єднана і процвітаюча Молдова мають бути в ЄС".

Зеленський також виступив на церемонії, вітаючи країну та наголошуючи на "великих сподіваннях" щодо цього головування.

"Дуже важливо, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування. І ми вдячні за слова Президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування і для України, і, безумовно, для наших друзів – Молдови. І це амбітна й позитивна мета", – акцентував український лідер у своїй промові.

Ще одним важливим елементом обговорень став тиск на Росію за допомогою санкцій, зокрема запровадження додаткових обмежень проти тіньового флоту РФ та пропозиції до 20-го санкційного пакета Євросоюзу.

Російські акценти одразу після важливих європейських декларацій

фото: скріншот

Поряд із заявами про суттєві прогреси у домовленостях між Україною, Європою та США залишається ще один важливий ключовий момент – підписувати угоду у підсумку Київ має з РФ. 

Досі Путін не дав жодних публічних ознак того, що він готовий погодитися або навіть серйозно розглянути угоду, яку обговорюють США та Україна. Проте у Парижі Стів Віткофф і Джаред Кушнер передали Кремлю узгоджений із Україною план завершення війни через путінського посланця Кирила Дмитрієва. Ця зустріч відбулася саме після дводенних переговорів з представниками "коаліції охочих" та  українською делегацією.

Але вже 8 січня, після озвучення усіх ключових декларацій щодо прогресу у роботі української, європейської та американської команд, росіяни показово вдарили своїм одіозним "Орешником" по Львову.

Український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України у США Валерій Чалий назвав це ударом по "мирному плану".

"Це скоріше вже – залякування країн Європи та спроба хоч якось відповісти на дії США. Знову, правда, не пряма відповідь, а підло, ницо, підтиснувши хвоста, через вбивство цивільних українців. Головне, щоб американці зрозуміли – час показати міць, а європейські партнери нарешті перестали боятися та почали здійснювати реальний тиск на російського агресора, бо він вже знахабнів вкрай і вже у них на порозі", – зауважує дипломат.

На думку політолога Вадима Денисенка стратегією росіян залишається затягування часу, і вони шукатимуть способи як це робити далі.

"Учора росіянам передали напрацьовані документи по переговорах. Тепер в Росії є максимум кілька тижнів на те, щоб вигадати нову нісенітницю, чому Україна зриває переговори", – зауважив Денисенко.

Тим часом Washington Post повідомляє, що Росія відхилила європейських миротворців в Україні, а це є ударом по плану Трампа: після того, як західні лідери підписали документ про гарантії безпеки для України після війни, Росія заявила, що розглядатиме іноземні миротворчі війська як загрозу.

"Відмова Росії прийняти миротворчі сили створює серйозну перешкоду для зусиль президента Дональда Трампа зупинити війну, але це навряд чи єдине положення плану Трампа, якому протистоїть Кремль. Путін розпочав війну в Україні значною мірою для того, щоб розірвати зв'язки країни із Заходом і повернути Україну в орбіту впливу Росії. Багато пунктів плану Трампа мали б зміцнити зв'язки України із Заходом", – аналізують у виданні.