Про це заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю Politico.
"В результаті подій в Україні можливості Росії змінилися", — сказав Пашинян, визнаючи, що Москва намагалася уникнути втрати Азербайджану та свого близького союзника Туреччини, стратегічне значення яких для Кремля з самого початку війни в Україні значно зросло.
Він зазначив, що закликати великого захисника — Росію у випадку Вірменії — кожного разу, коли спалахував конфлікт, було просто нежиттєздатним.
У межах міжнародно визнаних кордонів Азербайджану, але під контролем його етнічних вірмен, був ареною двох війн після розпаду Радянського Союзу, і Росія обидва рази втрутилася, щоб гарантувати його безпеку.
І додає, що зараз здатність Москви гарантувати статус-кво у Нагірному Карабасі випаровується.
В Єревані зростають побоювання щодо того, чи хочуть і чи здатні солдати президента Володимира Путіна підтримувати мир на Кавказі.
"Все це... мало входити до сфери відповідальності російських миротворців, і, оскільки ці питання існують, російські миротворці провалили свою місію", – сказав він.
Проте він додав застереження: "Я не можу сказати, що якби російські миротворці не були в Нагірному Карабасі, ситуація була б кращою".
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років, кінця 1980-х років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірнокарабаською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії.
Під час збройного конфлікту 1988-1994 років у сепаратистському регіоні загинуло 30 тисяч людей. Нагірний Карабах і кілька прилеглих районів Азербайджану перейшли під контроль вірменських збройних сил. В результаті сотні тисяч людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами.
У листопаді 2020 року, після чергового загострення ситуації, Азербайджан взяв під контроль райони навколо Нагірного Карабаху та символічне місто Шуша (Шуші). На наступний день після захоплення Шуші прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни в регіоні.
За умовами договору за Вірменією і Азербайджаном закріплені території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розгорнуто російську миротворчу місію.
З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.
14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів.
22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини.
Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірно-Карабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США.
29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати.
5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду.
1 вересня Азербайджан і Вірменія звинуватили одне одного в обстрілах своїх територій уздовж спільного кордону на північний захід від Нагірного Карабаху.
9 вересня у невизнаному Нагірному Карабаху відбулися так звані президентські вибори. Україна заявила, що засуджує їхнє проведення та не визнає результати.