Австрія фактично змінює логіку протидії російським агентам

І це не формально-юридична історія. Це ознака того, що Європа повільно, але починає адаптуватися до реальності довгої гібридної війни.

Проблема Відня роками була дуже простою, її закони жорстко карали шпигунство проти самої Австрії. Але якщо іноземна спецслужба працювала проти інших держав, проти ЄС або проти міжнародних організацій, які розташовані у Відні, виникала правова сіра зона. А Відень — це не просто столиця держави. Це один із головних дипломатичних вузлів світу. ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ, ОПЕК і десятки інших структур.

Фактично склалася ситуація, коли місто стало зручним операційним майданчиком для розвідок. І перш за все російських. Не тому, що Австрія хотіла цього. А тому, що старі закони писались під старий світ, де шпигунство було класичною грою держав, а не елементом тотальної гібридної війни.

Після 2022 року ситуація змінилась. Росія перевела Європу у режим системної розвідувально-диверсійної роботи. Вербування, інформаційні операції, вплив на експертні середовища, використання бізнесу, використання діаспор, використання "добровільних симпатиків", які навіть не завжди розуміють, що вони вже елемент чужої операції.

Читайте також: Війна в Україні — це не виняток із правил, а модель майбутньої війни

І саме тому зараз Австрія фактично змінює саму логіку. Карати не лише тоді, коли вже заподіяна шкода. А тоді, коли є сама діяльність в інтересах іноземної спецслужби. Це дуже важливий психологічний перелом. Це перехід від реакції до превенції.

Ще один важливий момент — криміналізація вербування і навіть самої згоди на співпрацю. Бо сучасні спецслужби працюють не тільки через класичних агентів. Вони працюють через мережі контактів, через посередників, через "корисних ідіотів", через людей, які думають, що вони просто допомагають знайомим або заробляють легкі гроші.

Фактично це означає, що Європа починає приходити до тієї самої реальності, в якій Україна живе вже багато років. Коли шпигунство — це не лише про секретні документи. Це про вплив, середовища, наративи, вербування, інфраструктуру і підготовку умов для майбутніх операцій.

І тут є головний висновок.

Російські спецслужби завжди шукають не найслабші країни. Вони шукають найслабші правила. І тому справжня контррозвідка сьогодні починається не з арештів. Вона починається із закриття можливостей.

Джерело

Про автора. Віктор Ягун, директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.