
Час владі до звіту
Володимир Зеленський дає коментар за коментарем для іноземних ЗМІ. У них — меседжі, однак, для внутрішньої аудиторії. Про сильну позицію, про необхідність гарантій, про недоцільність виборів
Створюється враження бурхливої діяльності. Людям мало б подобатись.
Але є нюанс.
Президент за посадою — не озвучувач промов. Він за Конституцією відповідає за безпекову і міжнародну політику. Стоїть на чолі відповідних виконавчих систем. Також головує в РНБО, яка обʼєднує всі відомства, економічні й соціальні зокрема.
А під час воєнного стану очолює ще й Ставку, в руках якої — всі важелі управління.
Тому, крім розмов, він відповідає за результат. Особливо, якщо через його Офіс відбуваються всі призначення у виконавчій владі, а слухняна офісу його партія має більшість у парламенті — хай навіть за фактом й потребує там милиць у вигляді уламків ОПЗЖ.
Тож, щоб виглядати пристойно і перед українцями, і перед партнерами — Зеленський і вся його вертикаль мають показати результати роботи.
Читайте також: Виплисти в тумані
- Як забезпечується підготовка мобілізованих — і як вирішуються численні проблеми з цим надважливим процесом.
- Як збільшується фінансування армії — і ліквідовуються корупційні прокладки та посередники між воїном і бюджетом.
- Як посилюються фортифікації, щоб зупинити ворога і стабілізувати фронт.
- Як запроваджуються нові технологічні розробки, про які раз по раз заявляють високі чини — щоб потім забути та піаритись на чомусь іншому.
- Як налагоджено виробництво необхідних армії припасів і як вони постачаються у війська.
- Як скоординовано "дипломатичний хаб" - щоб про Україну говорили не в контексті формальних і вже не цікавих інтервʼю посадовців, а за всіх можливих приводів. І як не перешкоджають парламентській дипломатії, фактично дезавуйовуючи відрядження депутатів словами цілого президента — а включають її в єдину систему зусиль.
Усе перераховане — і є підґрунтя українського плану перемоги.
Бо це єдине, що допоможе спинити російський бульдозер. Поки він їхатиме, усі сподівання Зе-офісу на "мир через Трампа" будуть марні. Адже Путін не для того кладе своїх кріпаків по тисячі+ на день і тринькає трильйони, щоб "астановіться пасрєдінє". Навіть якщо щось таке було обіцяно в Омані — все анульоване.
Читайте також: Нова реальність. Стислий опис
Зупинить Путіна не Трамп погрозами санкцій, а український воїн, забезпечений державою всім необхідним. Саме неможливість здолати українську оборону призведе до краху Росії.
У влади на чолі з Зеленським — раз вони так уперто відмовляються створювати Уряд єдності та все тягнуть на себе — так от, у них одна задача. Організувати оборону і її забезпечення. А щоб ці зусилля були ефективні — звітувати перед суспільством.
Поки бачимо протилежне: задачі, за які влада прямо відповідає, виконують на сяк-так. Марнотратство і казнокрадство множаться. А влада переймається тим, як би вкусити Порошенка, позбиткуватись з депутатів, пнути місцеві громади, запустити корупційні схеми.
Це точно не шлях перемоги. А те, що винуватці не встигнуть, всупереч сподіванням, утекти, — не дуже тішить.
Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.



- Актуальне
- Важливе













