Чому кінець світу — це тільки початок

1.Обґрунтування кінця відомого світу

Дійшли руки написати. Я не знаю, що я ще прочитаю до кінця року, але книжка "Кінець світу — це тільки початок" Пітера Зейхана — точно буде номер 1. Просто вражаюча за своїм наповненням, фактажем і доведенням простого факту — відомий нам раніше світ залишився в минулому.

Минулого тижня Люфтганза заявила про скасування 20000 рейсів. Через місяць більшість авіаперевезень у світі посиплеться, через блокування Ормузької протоки. Фактично, це все наслідок того, що описав у своїй книзі Зейхан ще у 22-му році.

Ключова теза книги — світовий порядок руйнується, і його наслідком стане не просто криза, а децивілізація, коли більшість відомої нам інфраструктури не буде працювати. Скасування авіарейсів — перший приклад цього. 

У дуже великій кількості книг автори висловлюють свої думки та прогнози, з ними можна погоджуватись або ні. Але в цій книзі реальність є просто безапеляційною. Автор бере два фактори, які визначають майбутнє світу: демографія і морські шляхи. Світ вступає в етап, коли старих буде значно більше, ніж молодих, і на думку Зейхана, для багатьох країн цей потяг вже пішов. 

Європа, Китай, Росія, Японія — це регіони, де в наступні 20 років брак молодих людей призведе до краху економік, і, на думку автора, до децивілізації. 

Лідером в цьому питанні є Китай, у 2020 рр. почався вихід на пенсію останнього великого покоління, і це, мабуть, буде найбільший в історії вихід пенсіонерів. За прогнозом автора, населення Китаю скоротиться вдвічі за наступні 30 років. 

Читайте також: Європейське лицемірство і брак нашого прагматизму

Чому демографія така важлива? Справа не тільки в робочих місцях і виробництві. Динаміка розвитку роботів і ШІ така, що, попри погану демографію, через 10 років ще буде надлишок робочої сили. Річ у тому, що молодь — основа споживання. Старші люди не міняють телефон щороку, машину, квартиру тощо. Фактично зменшення кількості молодих людей зменшує споживання, а відповідно — виробництво. Тому демографія світу, де розвинуті країни старіють, а молоді країни мають бідну молодь — веде до краху тої системи, в якій ми жили останні 30 років.

Друге — це морські шляхи. Автор вважає, що сучасний світ є аномалією. Це пов'язано з тим, що американці після Другої Світової війни створили систему, в якій вони не спробували захопити світ, а вибудували складну коаліцію, в якій взяли на себе питання безпеки. І саме безпеки в питанні морських перевезень, які складають 80% від всіх вантажів. Наслідком цього і стала глобалізація, або відомий нам світ. Але за своєю природою — цей світ неймовірно вразливий. Взаємозалежність настільки велика, що будь-яка криза спровокує ланцюгову реакцію по всьому світу. Тепер ми всі це знаємо через Ормузьку протоку, але таких вузьких місць ще дуже багато. 

У зв'язку з тим, що США йдуть зі світової безпеки, — немає країни чи коаліції країн, які можуть підхопити це. Відповідно світ почне ділитись на регіони, що зруйнує логістичні ланцюги, і буде мати наслідком руйнування цілих країн.

Читайте також: Шостий Інтернаціонал і залізна завіса

2. Нова американська ідеологія

Я постійно пишу, що Трамп — це лише симптом, а насправді ми маємо справу з чимось більшим. Зараз я все більше схиляюсь до думки, що Трамп є певним "криголамом" для нової ідеології США, а за ним вже прийде нова система і нові політики. Книга Зейхана — це систематизований доказ цього. Якісь уривки про ізоляціоністські настрої нам іноді зустрічаються. Але щоб от так системно доказово пояснити, чому американці хочуть відсторонитись від світу — я зустрічаю вперше.

Отже, Зейхан каже, що сучасна епоха не була американською, а була епохою американської жертви. Справжня епоха розквіту і піднесення США розпочнеться у 20-ті - 30-ті XXI століття. Після Другої світової США взяли на себе тягар глобальної безпеки, і фактично принесли себе в жертву. Наслідком глобалізації був колосальний ріст кругом, крім США. 

Останні 50 років середньорічний ріст ВВП США коливався 2-3 %, тоді як тільки Китай ріс 7-8% в рік. Щоб підтримувати такі масштаби глобального росту США мусили стимулювати внутрішнє споживання, що і спричинило колосальний внутрішній борг, який сьогодні складає 34 трлн дол. 

Проблема в тому, що цей борг фактично подвоївся за 10 років, а за ще 10 складе вже близько 50 трлн дол. Відсотки на обслуговування такого боргу будуть складати вже 30% бюджету. 

Однак, борг не є ключовою причиною того, чому США хочуть піти з глобального порядку. На думку Зейхана, головна причина в тому, що США найсамодостатніша країна у світі, і на тлі загальної тенденції вони неймовірно виграють в майбутньому. 

Перший параметр — демографія. Тут все гаразд, у 2045 році в них буде мінімум 2 робітники на одного пенсіонера. У них не бракує робочої сили, і вони мають одні з найвищих доходів у світі. Тому вони продовжать залишатись найбільшим споживчим ринком. 

Друге — енергетика. США займають перше місце у світі з видобутку нафти та газу. Також в них дуже великі перспективи використання зеленої енергетики. Це означає, що вони можуть бути країною з найнижчою ціною на енергію, що відповідно робить їх неймовірно привабливими для виробництва. 

Третє, в них колосальні запаси природних ресурсів, а якщо додати Канаду, і, сюрприз, Гренландію — то їм нічого особливо і не треба буде возити, а отже і нести ризики за безпеку морських перевезень. 

Нарешті четверте, і оце прям взагалі дуже несподівано — США виграють від зміни клімату. Радикальна позиція трампістів завжди мене дивувала, вони то взагалі заперечували зміну клімату, то вимагали припинити будь-які дії в цьому напрямі. Виявляється, і Зейхан це дуже науково показує, — зміна клімату діє по-різному на різні регіони. Так, якщо за кілька десятків років є ризик, що Австралія згорить в пожежах, то США навпаки почнуть активно вирощувати сою й інші культури, які там не можуть масштабно рости сьогодні. 

Як ви можете зрозуміти тепер — ця ідеологія про самодостатність США та те, що їх ошукали в глобалізації, живе і набирає обертів серед американців. Трамп всього  лише перший, хто вирішив на ній виїхати публічно. На цьому тлі у мене викликає щиру посмішку віра великої кількості людей, особливо європейців в те, що головне пережити Трампа. Ні. Поїзд глобалізації вже пішов. І смішні європейці, які не підтримали Трампа в його витівці з Іраном, просто стали доказовою базою для цієї ідеології. Тепер спокійно можна казати: бачите, коли нам стало треба — вони не підтримали. НАТО — до побачення.

Я читав цю книгу як маніфест американського нового націоналізму, аж коли в останньому розділі отримав повний шок — її написав демократ. Так, Зейхан демократ, який був змушений описати реальність, яка явно суперечить його ідеології. Від цього книга викликає ще більше довіри.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист