Чому "мирний план" — це полегшений варіант вимог Путіна
Ці танці з бубнами навколо "мирних планів" закінчаться приблизно нічим, бо позиція Путіна як була, так і залишається незмінною. Вона базується на двох його публічних виступах — 17 червня 2023 року та 14 червня 2024 року
Перший був присвячений так званим "стамбульським угодам", де, на думку Путіна, йому хтось щось обіцяв, у тому числі скорочення армії до 250 тис. (росіяни наполягали на 85 тис.) і контроль над українським важким озброєнням тощо. Ну, й інші фантазії Кремля.
Другий був присвячений "умовам припинення вогню". Це "вихід України з чотирьох областей" та "відмова від НАТО". Ані він, ані його чинуші не відходять від цієї позиції й не відійдуть — цар не може давати слабину.
На мою думку, вся ця історія з "мирними планами" розпочалася зі спроби частини американського істеблішменту врятувати Росію, як вони бадьоро робили останні 150 років, бо вони бачать, що не можуть вирішити одночасно два завдання:
- захистити інтереси США так, як це розуміє Трамп (взяти під контроль світовий ринок нафти);
- врятувати Росію.
Читайте також: План "Бармаглот"
Бо "взяти під контроль" — це означає, що у тому числі Росії на основних ринках збуту, наприклад у Європі, не буде приблизно ніколи. А це фактична смерть держави, бо вона на цьому трималася з 60-х років минулого століття.
Ініціатором всієї цієї історії був тандем Віткофф і Дмітрієв, які могли сказати Трампу, що все "порішали" (як і навесні минулого року), і він міг хитнути головою й дати відмашку спробувати. А що як вийде? На таку версію наштовхує той факт, що "план" з’явився повз Держдеп і те, як технічно грамотно Рубіо топить цю історію через "зливи" конгресменам, що це "не американський план". Та й робить він це якось без натхнення. Тим більше це викликає опір європейців не через любов до України, а тому, що страшно.
Головною метою цього "плану" було у короткостроковій перспективі припинити удари по російській енергетиці, які лише нарощуються, і вкинути в українське суспільство більше "зради" навколо віртуального обговорення питань (кількість армії, "вихід з Донбасу", ідеологічні питання), бо по суті "мирний план" — це полегшений варіант вимог Путіна. Як тільки почнеш погоджуватися на менше, одразу з’явиться Путін і скаже, що він нічого не знає, і буде вимагати все, щоб ще більше дестабілізувати.
Читайте також: Чи підпише Україна угоду Трампа?
Наше головне завдання, як було, так і залишається незмінним — масштабувати виробництво зброї та нарощувати удари по російській енергетиці. Ще невідомо, як вони цю зиму переживуть. Сніжок там уже пішов. А там і "плани" можуть бути зовсім інші. Наша зброя робить нас суб’єктними. Ну, в публічній площині звісно "домовлятися обговорювати різні плани". Це все рівно не має ніякого сенсу поки Путін у Кремлі.
Про автора. Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе