Чому не можна ігнорувати популізм
Популізм не можна намагатися копіювати, як це часто роблять у Європі. Це як у тій приказці, яка не радить сперечатись з дурнем: опустить на свій рівень і переможе на досвіді
Кожній епосі належить свій виклик. Демократії, які ставлять на чолі питання пріоритету прав людини, весь час стикаються зі спробами скористатись із прав і свобод з метою захоплення влади — і потім згортання тих самих прав і свобод.
Сьогодні демократичний світ знаходиться між двох вогнів: агресивного авторитаризму, який, як "лев", атакує ззовні; і повзучого популізму, який, як "крокодил", нападає у найнезручніший момент, ззаду, вдома біля води...
Сто років тому "бунт мас" вдалося приборкати — на тлі жахів комунізму і націонал-соціалізму, — запропонувавши концепт соціальної держави, яка враховувала інтереси людей найманої праці.
Небезпека популізму в тому, що він іде ще далі в потуранні ницим сторонам людської природи. Ба більше: поширення соціальних мереж із їхньою модою на "думку сусіда", "прості рішення" і зневаженням "зарозумілості" створили популістам винятково поживне середовище для поширення.
Читайте також: Відкинути очікування. Не буде остаточного миру
Сучасні фахівці, які долали популістські режими в Європі, застерігають проти двох крайнощів.
Популізм не можна ігнорувати, "займаючись чимось важливішим" у сподіванні, що "люди побачать і оцінять".
Не побачать і не оцінять. Як влучно сказав Тарас Шевченко, "люди серця не побачать — а скажуть "ледащо"".
Те, що трапилось з Україною у 2019 - дуже красномовний приклад.
Популізм також не можна намагатися копіювати, як це часто роблять у Європі. Це як у тій приказці, яка не радить сперечатись з дурнем: опустить на свій рівень і переможе на досвіді. "Що дозволено бику, не дозволено Юпітеру" (так, ця приказка працює і в такому порядку): сприйняте як належне від "свого хлопця"-популіста, у вустах професіонала звучатиме як наруга.
"Прокляття відмінника" наздожене і тут: "Ти можеш більше".
Тоді що треба "змогти"?
- По-перше, зрозуміти, чим живуть люди. Не що об'єктивно необхідно — а як люди сприймають реальність і в який спосіб говорять про неї.
- По-друге, зрозуміти, з якими групами суспільства маємо справу, і що для цих груп буде вірогідним (гідним віри).
- По-третє, яке повідомлення від яких носіїв через який засіб комунікації дійде...
І наостанок. Популістів долають коаліції. Тож, аби здолати це зло XXI століття, треба вміти діяти стратегічно і в довгу...
Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе