Чому вважають, що на граблях танцюють лише українці?

Приклад Корейської війни та її наслідків нічому не навчив політиків у США

До 1950 року Сталін стримував Кім Ір Сена від вторгнення в Південну Корею.

СРСР боявся, що це спровокує збройну відповідь США.

Але до того — в 1948 році, США сцикливо забралися з Китаю і фактично подарували його Мао.

Хоча сам Мао Цзедун панікував, що американці своїм флотом та авіацією прикриють багаті південні міста (без яких він був би приречений на поразку) і самі втягнуться у війну.

І тому дуже обережно з'їдав рештки гоміньданівського Китаю на Півдні аж до 1949.

Американці ж слали йому запопадливі сигнали, що готові визнати комуністичний режим.

І навіть привселюдно виваляли в лайні свого колишнього союзника Чан Кайші, аби сподобатися Мао Цзедуну.

Читайте також: Мріючи про "корейський сценарій", не стати б "Південним В'єтнамом"

1948 рік спровокував 1950 рік.

США показали Сталіну та Мао, що вони — слабаки.

І тому Сталін врешті дозволив Кім Ір Сену вдертися в Південну Корею.

В сухому залишку США все ж врятували Сеул, але при цьому поховали 40 тисяч американців.

Хоча до 1950 могли відкупитися грошима та радниками або ж обмеженим контингентом для демонстрації рішучості вв'язатися в бійку.

Всього лише три питання:

1. Яка країна в Європі стане Південною Кореєю після того, як впаде Україна?
2. Скільки солдатів втратять США там, де можна обійтися зброєю, грошима та інструкторами?
3. Чому вважають, що на граблях танцюють лише українці?

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.