Чому вважають, що на граблях танцюють лише українці?
Приклад Корейської війни та її наслідків нічому не навчив політиків у США
До 1950 року Сталін стримував Кім Ір Сена від вторгнення в Південну Корею.
СРСР боявся, що це спровокує збройну відповідь США.
Але до того — в 1948 році, США сцикливо забралися з Китаю і фактично подарували його Мао.
Хоча сам Мао Цзедун панікував, що американці своїм флотом та авіацією прикриють багаті південні міста (без яких він був би приречений на поразку) і самі втягнуться у війну.
І тому дуже обережно з'їдав рештки гоміньданівського Китаю на Півдні аж до 1949.
Американці ж слали йому запопадливі сигнали, що готові визнати комуністичний режим.
І навіть привселюдно виваляли в лайні свого колишнього союзника Чан Кайші, аби сподобатися Мао Цзедуну.
Читайте також: Мріючи про "корейський сценарій", не стати б "Південним В'єтнамом"
1948 рік спровокував 1950 рік.
США показали Сталіну та Мао, що вони — слабаки.
І тому Сталін врешті дозволив Кім Ір Сену вдертися в Південну Корею.
В сухому залишку США все ж врятували Сеул, але при цьому поховали 40 тисяч американців.
Хоча до 1950 могли відкупитися грошима та радниками або ж обмеженим контингентом для демонстрації рішучості вв'язатися в бійку.
Всього лише три питання:
- Яка країна в Європі стане Південною Кореєю після того, як впаде Україна?
- Скільки солдатів втратять США там, де можна обійтися зброєю, грошима та інструкторами?
- Чому вважають, що на граблях танцюють лише українці?
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе