Чому зараз жодних перемовин не буде

Ні, зараз ніяких ґрунтовних перемовин не буде. Тут для опису ідеально підійде аксіома Маршала. Щоб якісь перемовини були, для них мають бути реальні передумови. Простіше кажучи, Росія має отримати по зубах.

Наразі Путін переконаний або удає, що переконаний, що вони, звісно, отримали по зубах в минулому, але зараз в нього є можливість дотерпіти та дотиснути. Дотерпіти до моменту, коли або ми, або США і Європа від війни втомляться настільки, щоб він отримав все або майже все що хоче. Точніше, що ми чи колективний Захід впадемо до того, як впаде він сам.

При цьому, щоб цю втому спровокувати він намагається максимально "продати" нам і партнерам, як в нього все чудово (насправді — ні), які в нього невичерпні резерви (насправді — ні), як він ось-ось захопить Харків і Донбас (вже два з половиною роки як). Простіше кажучи, продовжує надувати щоки й блефувати.

Читайте також: Путін чекає на Трампа

Враховуючи, що ми своє дно пройшли весною, але тенденція на зростання ресурсів ще не досягла максимуму, у Путіна є запас часу, щоб це все продавати. Але при цьому радикально ситуація скоріше за все не зміниться.

Тому ніяких справжніх перемовин до суттєвих змін на фронті чи до виборів в США не буде. Якщо, звісно, чорний лебідь не прилетить Путіну в голову. Що можливо, але малоймовірно.

Ситуацію можуть радикально змінити результати виборів в США. Хоче це теж не визначено наперед. По-перше, Трамп все ще може не перемогти. По-друге, не факт, що змінити політику США щодо України він в принципі зможе.

Читайте також: Парад мирних договорів. Що далі?

Тому ми повертаємося до пункту один. Щоб відбулися предметні перемовини, Росія має отримати по зубах. Зазнати таких втрат на полі бою чи в економіці, щоб продовження війни стало неможливим. А намагання її повторити викликало страх, що тут страшні українці живуть, краще їх не чіпати.

Враховуючи риторику, яку застосував Зеленський до Орбана — що він чекає, коли Путін виведе свої війська з України — загальне розуміння цього в Україні є. Навіть якщо окремі політики чи громадяни вірять в інше, ніяких суттєвих ознак перемовин не існує.

При цьому ми маємо продовжувати робити кроки до того, щоб підштовхнути світ до формули: "Україна хоче справедливого миру і зупинки кровопролиття — але наш ворог неадекватний". Такий шлях.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.