Духовна деокупація: як Буча звільнилася від московського патріархату

Пишуть на віддрукованих бланках, що може свідчити про організовану кампанію.

Закон 8371, ухвалення якого я вимагав два роки, називають “богоборчим” та “антиконституційним”. Нам погрожують Страшним Судом та вимагають скасувати заборону УПЦ. Але справа у тому, що ми не забороняли УПЦ на чолі з митрополитом Онуфрієм. Якщо вони не належать до Московського патріархату, то і хвилюватися їм нема за що. Досить документально довести, що такого зв’язку з РПЦ нема. Але минув вже місяць після ухвалення цього закону, але радикальне крило УПЦ МП опирається та затягує час. Наш закон, нарешті, полегшить життя тим громадам, які добровільно зголосилися позбутися московської залежності, але не могли це зробити роками.

Бучанський детектив: приватизований храм та поп у бігах

Така історія трапилася в Бучі, де навіть після страшних звірств російської армії, клір РПЦ опирався громаді. Там закрутився цілий детективний сюжет з приватизованим храмом та попом в бігах. 

Торік, в серпні, мешканці Бучі отетеріли від побаченого: священник УПЦ МП переписав на себе весь храм після того, як церковна громада вирішила перейти до Помісної церкви. Це стало останньою спробою Михайла Колочавіна зупинити людей.

Михайла Колочавіна вдалося розшукати аж у Німеччині. Священник втік після кількох обшуків правоохоронців, які відбулися у його помешканні. Він, як і багато попів РПЦ, підозрюється в колаборації з ворогом. В розмові з журналістом, Михайло Колочавін здав свого спільника, який досі працює в правоохоронних органах України, розповівши: "Я звоню до кума прокурора – кажу, куме, що робиться? Він каже, батюшка, я тебе совітую – поїдь, бо вони від тебе не відчепляться поки тебе не посадять. І всьо! І тому мені довелося виїхати!"

В цьому відвертому інтерв’ю Михайло Колочавін не лише здав подільника з прокуратури, але й зробив кілька приголомшливих заяв, які вкотре підтвердили нашу правоту в справі заборони РПЦ в Україні. 

Переоформлення храмів персонально на священників, а по суті крадіжка їх у громад, це не якийсь ексцес, а політика утримання цих блокпостів “русского міра”. Священник-втікач назвав нам ім’я людини, яка на найвищому рівні координує цю диверсійну діяльність на користь Кремля.

До окупації більшість приходів в Бучанській громаді належали до парафій Московського патріархату - всього їх було 13. І лише 4  - до Помісної церкви. Після звільнення міста волонтер Леонід Черкаський та  священник ПЦУ Микола Кригін разом з однодумцями організували рух за перехід до автокефальної церкви. Легко не було, адже люди задурманені багатолітньою московською пропагандою, яку їм виголошували просто з амвонів. І не дарма одна з “найпопулярніших” кримінальних статей, за якими СБУ порушує провадження проти кліру МП, - це пропаганда та виправдання російської агресії. 

В Бучі було застосовано весь арсенал, щоб втримати громаду Церкви Почаївської ікони Божої Матері УПЦ (МП) від переходу до Православної церкви України - і не залишати РПЦ. Пропаганда, погрози, провокації. Але врешті, 12 серпня 2023 року релігійні збори вирішили перейти до ПЦУ. Проти проголосувало лише 3% громади. 

Тоді ж було ухвалено звернення до Президента та Верховної Ради з проханням заборонити діяльність РПЦ в Україні. На той час вже майже рік, як в парламенті було зареєстровано мій законопроєкт. Минуло ще понад рік, влада написала свій документ, бо не хотіла ухвалювати ініціативу опозиціонера, врешті я долучився до якісних правок урядового проєкту. Більшість моїх ідей було враховано, і тепер українцям стане простіше відректися від “русского міра”.

Одним з головних положень нового закону передбачено обмеження у користуванні комунальним майном та землею, якщо церква залишається в РПЦ. Тому що власність - останній засіб шантажистів в рясах. В Бучі, наприклад, після переходу, громаді заборонили доступ до храму, який стоїть на муніципальній землі.  Щоб не віддавати церкву до ПЦУ, за два місяці до релігійних зборів, колишній настоятель Михайло Колочавін незаконно її приватизував. 

Знайомий нотаріус порадив Михайлу Колочавіну, щоб за допомогою  п’яти підставних “парафіян”, “подарувати” церкву самому собі. Але в цій схемі був ще кум, теж священник УПЦ МП, на якого, спершу, записали церкву... 

Лише за рік, 6 січня 2024-го року,  у храмі Почаївської Ікони Божої матері у Бучі, нарешті відбулося перше святкове богослужіння українською мовою. 
А протягом цього року, поки ми в парламенті боролися за заборону РПЦ, бучанські активісти намагалися повернути українцям не тільки один храм, а всі парафії своєї громади. 
У підсумку,  після голосування народних депутатів, в Україні більше немає РПЦ, а в Бучанській громаді всі 13 храмів УПЦ МП перейшли до автокефальної церкви. 
 

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.