Є ризик програти перемогу...

Але наступне питання — що буде на території України після війни? Хто тут житиме? Який буде рівень добробуту? Як працюватиме економіка?

Якщо ми будемо покладатися на інерційний сценарій, то матимемо катастрофічну ситуацію з погляду депопуляції, деградації та економічної залежності. 

Уже зараз потрібно закладати основи нової економіки України та нового соціального ландшафту. Якщо цього не зробити, ми програємо перемогу.

Ми маємо негативну демографічну картину: населення України на контрольованій території щороку зменшується приблизно на пів мільйона людей. Через міграційні процеси, через передчасну смертність, через суттєве зниження народжуваності та підвищення смертності.

Читайте також: "Мігранти" в Україні. Головна мета ІПСО — знекровлення армії

Очікувана тривалість життя чоловіків уже нижча за 65 років. Рівень народжуваності впав нижче 0,8 дитини на одну жінку, хоча для відновлення населення потрібно 2,1–2,2. Навіть щоб просто триматися в європейському тренді, потрібно хоча б 1,5.

Ще 10 років тому в Україні народжувалося 500 тисяч дітей на рік. Зараз — близько 150 тисяч. І водночас продовжується міграція, продовжується виїзд українців з України. Масового повернення поки що немає і наше моделювання показало, що розраховувати на нього не варто.

Трудова міграція відрізняється від імміграції тим, що людина не має адаптуватися до іншого суспільства і не залучається до нього повністю. 

Державна політика має бути побудована так, щоб люди приїжджали за трудовими контрактами, працювали й поверталися. За це несуть відповідальність і роботодавець, і держава.

Для України питання людського капіталу — це питання виживання. Без людей, без нової економіки, без стратегії розвитку ми можемо втратити майбутнє навіть після військової перемоги.

Джерело

Про автора. Андрій Длігач, доктор економічних наук, український підприємець, генеральний директор Advanter Group

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.