
Харизма Трампа діє на Путіна вкрай слабенько
Чесно кажучи, мирні ініціативи Дональда Трампа поки що не вражають
Газлайтинг в Овальному кабінеті 28 лютого залишив м'яч на полі Володимира Зеленського.
Розмова у Джидді 11 березня перекинула м'яч на поле Путіна.
18 березня Трамп вийшов на поле з надією просвистіти у фінальний свисток, але отримав тим м'ячем від Путіна по морді.
Причому по морді прилетів не футбольний, а баскетбольний м'яч...
Читайте також: Трамп розуміє, що його де-факто послали...
Тепер, попри всі неприємні відчуття, треба той м'яч знову ввести в гру. Потрібен додатковий час. Але не за футбольними, а за хокейними правилами (домовились же в хокей пограти). А в НХЛ додатковий час може тривати дуже довго, поки одна з команд не пропустить вирішальний гол.
А як той м'яч знову ввести в гру? Знову зупинити передачу розвідданих та озброєння та вимагати припинити мобілізацію?
На зупинку мобілізації ніхто не піде, та і неможливо повністю зупинити потік озброєнь, бо на ту ж Францію, зокрема, важелів дуже мало.
Тиск на Україну, звісно, можливий, але тоді навіть у Ємені зрозуміють, на чиєму боці грає Донні.
Залишається збільшити тиск на Росію (як і обіцяли), але тоді доведеться перенести хокейний матч.
Або створити вигляд, що не дуже й хотілося, та спрямувати всю лють на хуситів, мігрантів з Мексики чи колумбійські наркокартелі.
Чесно кажучи, мирні ініціативи Дональда Трампа поки що не вражають. Його харизма діє на Путіна вкрай слабенько.
Про автора. Денис Попович, журналіст, військовий оглядач
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе















