Ситуація: "...з 1 березня в країні почала працювати програма підготовки управлінських кадрів. Фактично влада вирішила переосмислити підхід до рекрутингу еліт знизу вгору і пріоритет тепер буде ветеранам війни. Зі слів глави держави, саме ті, хто захищав країну, мають бути на провідних позиціях в освіті, патріотичному вихованні, місцевих владах, на керівних посадах в структурах центральних органів і державних структур..."
Про яку країну йдеться?
Ні, це не Україна. На жаль. Це Росія. Фюрер Московії в передвиборчих посилах дає маячок учасникам агресії проти України, що вони мають перспективи кар'єри в рамках нинішнього нацистського російського режиму. Тобто влада країни-окупантки розуміє, що людей, які повернуться з війни, слід залучати — вони людський ресурс, котрий варто використовувати на користь держави.
Читайте також: Бацила ідіотизму не є чимсь новим
Якщо абстрагуватися від географії, обставин, скрєп і путінського мракобісся, — задум правильний. Залучення людей, що повернулися з війни, на користь країни - це адаптація людей і дати їм можливість реалізувати себе з користю для країни. Це і спосіб тримати під контролем усі травматичні наслідки. З подібними викликами стикалися США після Кореї та В'єтнаму. Ясна річ, що способи залучення і мотивації людей, що міняють камуфляж на краватку, в Москві й Вашингтоні різні. Але задум — багато схожого.
А що в Україні?
У нас уже кілька років як цілеспрямовано угроблена Академія управління при президентові — ВНЗ, котрий міг би бути базовою сходинкою підскоку для нових держслужбовців.
У нас Мінкульт та Мінінформ — валізи без ручки, котрі тикали-микали й вирішили... розформувати.
У нас якісна ветеранська політика відсутня як жанр, вона покоцана лівацько-пільговими стереотипами "дайте рибу" і не дає людині, що повернеться з війни, головного — вудки можливостей.
А ще у нас немає притомної комунікації — адекватного, простого і зрозумілого запрошення людей, що були готові пожертвувати життям: "країні потрібні ваші компетенції".
Читайте також: Карфаген політичної інфантильності має бути зруйнований
Для тих, хто не вміє читати написане, — ні, мова не йде про те, щоб копіювати російський досвід. Принаймні тому, що Росія цей досвід сама запозичила. У тих самих Штатів. Позичила та адаптовує під себе. Бо розуміє потенціал.
А у нас? Хто сказав "Трускавець"?
А проблема якісних держслужбовців буде лише загострюватися. Спостерігаючи за деякими процесами в МО/ГШ, наприклад, розумієш: там треба спершу розвалить, засипати сіллю, покликати екзорциста, а потім робити все наново. Ретельно відбираючи й міксуючи... ні, не "активіст на активісті на тлі нетлінних апаратників", а людей із досвідом, зі знаннями, з ідеями, що мають візію і бажання.
Відбирати, навчати, тестувати, довіряти, допомагати. Щоб бути, а не імітувати.
Як там у рекламі було: "...тату, це фантастика".
Про автора. Віталій Гайдукевич, журналіст
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.