Бацила ідіотизму не є чимсь новим

"У квітні 1940 року, наступного ранку після того, як Гітлер вдерся в Норвегію, в офісі Ф.Д.Рузвельта натовп репортерів допитувався, чи стали США ближчими до війни. Президент відповів добираючи слова: "Скажімо так: події останніх 48-и годин, поза сумнівом, спонукатимуть набагато більше американців замислитися про потенційні можливості війни".

Багато (американських) інтелектуалів презирливо ставилися до війни в Європі, сприймаючи її як суперництво між двома імперіалізмами (британським і німецьким).

Скарбник Гарварду (!) Вільям Клафлін казав президенту університету "Гітлер виграє. Потоваришуймо із ним". Роберт Шервуд (американський драматург, журналіст) згадував, що низка ділових людей, зокрема генерал Роберт Вуд, Джей Гормел та Джеймс Муні, були переконані у близькій перемозі Гітлера і вважали, "що Сполученим Штатам краще планувати, як мати із ним справи". (с) Макс Гейстингс. "І розверзлося пекло...".

Тут, скоріш за все, маються на увазі:

Роберт Вуд – генерал, воював у Першу світову в Європі, в цивільному житті успішний корпоративний керівник, скрєпний консерватор, спонсор "Першого Комітету Америки" AFC - організації ізоляціоністів, що не бажала вступу США і Другу світову. В організації брали участь як сенатори-демократи, так і сенатори-республіканці. Майбутній президент США Джеральд Форд був одним із перших учасників AFC, інший майбутній – Джон Кеннеді – на підтримку ізоляціоністів написав: "те, що ви робите, життєво важливо". AFC припинив існування через кілька днів після Перл-Харбору.

Джей Хорнел — власник Hormel Foods Corporation. Іронія історії – здається саме ізоляціоніст Хорнел підписав у 1938 році контракт на постачання до армії США консервованої свинини. У Другу світову ці консерви Hormel "Spiced ham" їли всі американські контингенти й усі союзники. Ізоляціоніст Хорнел постачав до 15 мільйонів банок консервованої свинини на тиждень лише союзникам за кордон. З 1940-го по 1945 рік на війну було відправлено понад 133 мільйони банок.

Читайте також: Карфаген політичної інфантильності має бути зруйнований

Джеймс Девід Муні – інженер, з 1922 року — президент корпорації General Motors Overseas. Не приховував контактів із нацистами, мав зустріч із Гітлером, а потім із Герінгом. Негативно ставився до Британії. Через звинувачення в симпатіях до нацистів у 1940 році йде з посади президента GM і… з командою директорів займається підготовкою GM до воєнного виробництва.

"…У вересні 1940 року Кінгем Брюстер та Спенсер Кло, редактори відповідно студентських часописів Єлю (!) та Гарварду (!) опублікували маніфест, в якому стверджували, що студенти вирішили не рятувати Європу від Гітлера". (с)

Макс Гейстингс. "І розверзлося пекло..."

А ми дивуємося, чому зараз MAGA-конвульсії республіканців і маразми Трампа лихоманять політику США. Дивуємося, як може інженерно-прогресивний Маск бути упоротим придурком, що підспівує Путіну.

Та тому, що бацила ідіотизму не є чимсь новим – вона і була, тільки приспалася. Ця бацила — збочена рефлексія на реальність, популістичні прості рішення, що їх озвучують цинічні покидьки.

У 1940 році за цією ізоістерикою зі страхом спостерігали британці. Зараз – ми. Тоді був талановитий інженер Муні із прибабахом обіймашок з тиранами, зараз — талановитий Маск з такою ж вавкою.

Але коли ми знаємо, як було тоді, ми можемо прораховувати – що треба робити зараз.

Джерело