"Києв за трі дня", Вільнюс – за п’ять?

Ось The Times оприлюднила черговий фантазійний плід тамтешньої експертної воєнної думки. Мовляв, за бажання, Путін міг би оточити столицю Литви за п’ять днів. Якщо коротко, то сценарій вторгнення Росії до Литви з трьох напрямків виглядає так: удари через Латвію, з Білорусі та з Калінінграда, створення плацдарму під "ядерною парасолькою". Операція передбачала б швидке просування з метою захоплення ключових позицій навколо Ігналінської АЕС та форсування річки Німан.

Я, звісно, не фахівець з воєнних стратегій. Але, як на мене, таке прогнозування є наслідком того, що сучасні політики, військові, зрештою, футурологи перебувають у світоглядній пастці, облаштованій попередниками. Час після Другої світової війни вони використали на спорудження глобальних конструкцій – економіки, перш за все, бо тут найбільші перспективи. І, звісно, — оборони та безпеки. 

Тобто зробили світ настільки взаємопов’язаним, що, кажучи метафорично, навіть помах крил метелика в одному його закутку цілком може спричинити цунамі в іншому.

Думаю, що Путін, плануючи свою "СВО" в Україні, теж перебував у цій пастці. Окрім інших капканів уяви своїх хворих мізків. Звідси й "Кієв за трі дня", який триває досі десь під Малою Токмачкою.

Читайте також: Путін останнім часом не проявляє адекватності. Колонка Віталія Портникова

Трамп, своєю чергою, фактично зробив дубль в Ірані, легковажно сподіваючись на легку здобич. 

Цунамі від цих "вибриків" тепер зносить дахи у більшості столиць і загумінків.

Мабуть, треба ще третьої спроби, аби остаточно переконатися, що такі речі вже не працюють. Попри усю яловість ООН, НАТО – знову ж таки, продуктів повоєнної історії минулого століття. 

І ще одна пастка, але свіжіша. Поспіх сучасного світу, жага успіху і самоствердження вже і зараз, за будь-яку ціну. Це добре пояснюють філософи, але нинішні політики, зазвичай, їх не читають. Хоча ще Макіавеллі їх попереджав, що "війни розпочинають, коли хочуть, а завершують, коли можуть".

Це стосується і "Вільнюса за п’ять днів".

Спеціально для Еспресо

Про автора. Ігор Гулик – журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.