Коли хаос стає стратегією ворога: Мендельхейт і Міндічгейт

Україна опинилася в центрі глобальної операції зі створення керованого хаосу:

• недовіри до держав;
• руйнування інституцій;
• делегітимізації демократії;
• демонтажу суб’єктності суспільств.

Інтерв’ю Юлії Мендель Такеру Карлсону — лише епізод цього процесу. Але показовий. Інтерв'ю зроблено для впливу на переговори — підірвати Зеленського як переговорника в очах американської аудиторії та Трампа.

Ми (якщо й знайшли силу подивитися це інтерв’ю повністю) можемо відчувати огиду від цієї маячні. Але питання й в іншому – невже наші недруги не змогли знайти щось (когось) більш адекватного? 

Класична стратегія ворога: "всі однаково мерзенні". 

Одна з базових технологій російської пропаганди це переконати, що:

• добра (антимерзенності) не існує;
• правди не існує;
• всі корумповані;
• всі однаково брешуть;
• всі однаково винні;
• (моє улюблене) виходу немає. 

Мета такої пропаганди – це знищити довіру, волю, здатність до колективної дії. 

Читайте також: Про інтерв'ю Юлії Мендель Такеру Карлсону. Чудес не буває...

Найсильніший ефект таких кампаній — створення моральної пастки: Підтримуєш державну владу — "покриваєш корупцію" / Критикуєш владу — "працюєш на ворога".

І якщо суспільство приймає цю логіку — виграє хаос.

Доросле суспільство приймає це як гру, ставиться іронічно, "викреслює" зайве (Мендель), концентрується на головному (фронт, економіка, людина, антикорупція).

Корупційні скандали на вищому рівні під час війни руйнують країну. Тому реакція на них не може бути ні замовчуванням, ні деструктивним медіаполюванням. Обидва варіанти грають проти України. Тільки об'єктивізація. Тільки доведення до результату — посадок і системних змін. 

Україна входить у найнебезпечнішу фазу війни: не тільки фронтову, а системну. Війна фактично перейшла у сферу виснаження, внутрішньої дестабілізації, боротьби за легітимність, контроль над інтерпретацією реальності. 

На цьому фоні історія з арештом Єрмака, "Міндічгейт", "Мендельхейт", внутрішні конфлікти, інформаційні витоки, токсичні медійні кампанії, американська поляризація, криза довіри в Європі, реванш ізоляціоністів у США – стають елементами єдиного простору нестабільності.

За останні років 20 сформувалася транснаціональна мережа політичних посередників, колишніх чиновників, лобістів, псевдомиротворців, енергетичних брокерів, спецслужбістів. 

Умовний "шрьодеро-кушнеро-дмітрієвський" прошарок.

Його основа — гроші, вплив, цинізм і контроль над хаосом.

Читайте також: Підозра для Єрмака. Кооператив "Династія" виріс на крові Бучі?

Саме тому збігаються інтереси частини російських еліт, радикальних ізоляціоністів у США, окремих (пропутінських) європейських груп, антидержавних популістів, радикалів різної масті. Їх об'єднує не ідеологія, а спільна вигода від керованого безладу.

Базовий сценарій ворога — хаос. Не окупація Києва (знищення України як такої). Не танки у Варшаві (знищення ЄС і НАТО як суб'єктів). А хаотизація України, Європи, Заходу загалом. 

А це означає:

• суспільства атомізовані;
• інституції паралізовані;
• демократія дискредитована;
• політики керовані та короткозорі (навіть Орбан всі ті 16 років);
• еліти в конфронтації;
• громадяни втомлені, розчаровані й дезорієнтовані.

У хаосі виграють автократії, спецслужби, криміналізовані режими, мережеві олігархії, політичні маніпулятори (популісти). 

Українська відповідь: не культ влади, а сильна й доросла система (держава).

А це означає таке.

1. Дієвий парламент = відновлення реального законодавчого контролю над виконавчою владою, публічні слухання по оборонних видатках, парламентські розслідування.
2. Суб'єктний КМУ = прем'єр і міністри з власними мандатами і публічною відповідальністю (не технічні виконавці).
3. Доросле РНБО = перехід від ситуативних рішень до стратегічного планування; РНБО як центр оцінки загроз, а не адміністративний орган покарання.
4. Модернізовані ЗСУ = не лише технічна модернізація, а реформа командної (управлінської) культури, громадський контроль, прозорість закупівель.
5. Інклюзивність = включення в процес ухвалення рішень всіх стейкхолдерів. 
6. Чесні комунікації = влада перестає симулювати інформаційний контроль і починає будувати довіру через правду, включно з неприємною.

Буде гірше. Отже — треба ставати сильнішими

Світ входить у період затяжної турбулентності, економічного виснаження, нових воєн, кризи демократій, боротьби за новий світовий порядок. 

Україні буде важче. Можливо — значно важче ніж іншим країнам.

Але ми вже маємо досвід, якого не мають інші.

Саме тому нам потрібні: інституції, суб’єктність, стратегія, відповідальність, довіра, координація. 

Головне питання: чи здатне суспільство залишатися суспільством під тиском хаосу і зберегти державність в буремні часи.

Джерело

Про автора. Андрій Длігач, доктор економічних наук, український підприємець, генеральний директор Advanter Group

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.