На виборах у Росії перемогло ГУР

Від недавнього часу збройна боротьба цих бійців ведеться безпосередньо на території РФ – у Бєлгородській та Курській областях. Серед учасників форуму (хто – фізично, а хто – по відеозв'язку) були Гаррі Каспаров, Марк Фейгін, Іван Тютрін, Ілля Пономарьов, Олександр Осовцов, Євгенія Чірікова, Роман Попков, Ростислав Мурзагулов та Андрій Волна. Про це повідомив на своїй сторінці у FB речник Легіону "Свобода Росії" Олексій Барановський. Але мова зараз не про цивільних, а саме про озброєних російських опозиціонерів.

До присутніх по відеозв'язку звернувся керівник ГУР МОУ Кирило Буданов. "Російські добровольці допомагають нам із самого початку, а тепер ми спробуємо допомогти їм у міру наших можливостей. Їх вже не можна назвати угрупованнями – це вже сила. Їх зараз кілька, вони діють разом, близькі до об’єднання на принципах спільного бачення трансформації РФ. До них будуть приєднуватися багато опозиційних сил РФ, які перебувають всередині їхньої країни", - розповів про перспективи збільшення російського збройного опору головний український розвідник.

Читайте також: Після псевдовиборів російська система почне саморуйнуватися

Протягом цілого тижня напередодні так званих "виборів" у РФ збройні формування російських повстанців у складі Легіону "Свобода России", Російського добровольчого корпусу та "Сибірського батальйону" вели успішні бойові дії на території прикордонних з Україною областей. ГУР МОУ було повністю поінформовано про організацію та проведення цієї операції, надавало всіляку підтримку, але українські громадяни прямої участі в акції не брали. Операція мала такий масштаб та наслідки, що в широкий ужиток росіян та українців нині увійшов сталий термін – "російські повстанці".

Від самого початку операції російські офіційні ЗМІ та влада активно заперечували сам факт проникнення збройних формувань повстанців на територію РФ. Втім відсутність офіційної інформації разом зі збільшенням артилерійських обстрілів, масовою висадкою десанту та входженням бронетехніки у прикордонні райони та міста РФ спричинило ефект "сарафанного радіо". Хаос та паніка серед місцевого населення на фоні заспокійливих "мантр" місцевих губернаторів призвели до масової втечі з місць проведення бойових дій цивільного населення.

Справді, складно залишатися вдома, коли всі телеграм-канали Бєлгорода, Курська та Воронежа були завалені кадрами щоденних масованих обстрілів, вуличних боїв, невідомої техніки та вражених невідомими БПЛА будівель місцевої влади й навіть регіональних представництв спецслужб. 

В таких випадках заспокоєння мера чи губернатора на рівні "не виходьте з дому, зараз ми все виправимо", - вже не працювали. Почалася реальна втеча "маленьких росіян" з зони бойових дій.

Читайте також: Псевдовибори Путіна: Росія переймає досвід Ліберії

Росіяни були змушені у терміновому порядку відтягувати бойові частини та техніку з інших важливих для фронту напрямків, зокрема, з Куп’янського на Харківщині. Звідти ж у напрямку Бєлгорода, Курська, Воронежа були оперативно передислоковані й фронтові системи ППО. Втім кількість систем артилерійського та БПЛА-ураження була такою, що це не надто допомогло.

І весь це хаос – на фоні "доленосних" "виборів", за результатами яких Путін мав отримати довічний статус російського "імператора". Натомість отримав спустошений Бєлгород та Курськ,  захоплені повстанцями Тьоткіно та Козинку, а на додачу — відео захоплених в полон російських військових. Полонених, яких повстанці були готові передати місцевим губернаторам, але ті – просто злякалися приїхати на зустріч зі своїми ж громадяни, громадянами РФ.

До бойових дій на території РФ була прикута активна увага не лише західних партнерів України, а й "союзників" РФ з Китаю, Північної Кореї та Ірану. В очах останніх "імператор", який не може контролювати ситуацію навіть на території своєї ж "імперії" - ніякий не "імператор". Хай би за нього "проголосували" всі 100% його "підданих" рабів.

Якщо невідомі добровільні формування можуть хоча б тимчасово "анексувати" південну частину Білгородщини чи Курщини, тоді що саме можуть зробити з Читою чи Владивостоком регулярні підрозділи Народно-визвольної армії Китайської народної республіки? Так, очевидно, подумав Сі Цзиньпін на Сході.

На "умовному" Заході геополітичних "відкриттів" - не менше. Путін неодноразово заявляв, що початок бойових зіткнень безпосередньо на території РФ неодмінно призведе якщо не до ядерного удару, то точно – уражень центрів прийняття рішень "умовного противника". Мовляв, це – "червона лінія", яку переходити — зась. Однак після Тьоткіно, Білгорода, Курська та Козинки з’ясувалося, що жодних "червоних ліній" на території РФ вже не існує в природі.

Ще один знаковий момент – це ставлення до бойових дій місцевого населення. Воно не відчувало ані прихильності до регулярних підрозділів ЗС РФ, ані ненависті до повстанців. Абсолютна байдужість та нейтральність місцевих свідчила про палку "підтримку" Путіна значно більше, ніж відсоток бюлетенів за кремлівського вожака на так званих "виборах" 17 березня.

Читайте також: Рейди у Росію. Згадати Пригожина

За результатами цього голосування Путін мав стати офіційним "батьком нації". А фактично – став батьком брехні, хаосу та безладу.

Населення прифронтових територій РФ, як і представники місцевої влади – опинилися деморалізованими та дезорієнтованими. Громадяни РФ зрозуміли, що попри рішучі публічні заяви, керівники Росії ані в центрі, ані на місцях, — просто не в змозі їх елементарно захистити.

Ще один важливий момент – зміна настроїв безпосередньо у "баштах Кремля". Оточення Путіна в коридорах влади відчуло, що "цар – голий". Що Путін не контролює ситуації, що Путін не в силі адекватно відповідати на виклики війни, що влада Путіна у РФ – крихка як ніколи. Глиняні ноги підстаркуватого Колоса ось-ось підкосяться.

Натомість учасники військової операції на території Білгородської та Курської областей вже зовсім скоро можуть стати новим ядром для гуртування навколо себе нової, справжньої опозиції, а запит на її появу серед незадоволених політикою Путіна громадян, — очевидний. Згадаймо хоча б черги на реєстрацію "антивоєнного" кремлівського бєзНадєждіна, чи прощання з вбитим режимом Олексієм Навальним.

Минулого тижня, в переддень "виборів" "президента" Росії, доброволець Легіону "Свобода России" Олексій Барановський заявив ЗМІ, що його побратими готові розпочати перемовини з Кремлем щодо обміну звільненого від Путіна Тьоткіного на Курщині, — на окупований росіянами український Мелітополь на Запоріжжі. "Я чув і бачив такий факт. Що я можу сказати? Я б – з радістю", - відреагував на таку несподівану пропозицію обміну територіями керівник ГУР МОУ Кирило Буданов.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Єгор Чечеринда, офіцер ЗСУ, журналіст, телеведучий

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.